„З того знатимуть усі, що ви Мої учні, якщо будете мати любов між собою.” (Ін.14.35)
"Свято-Покровський храм — перший храм, що побудований у Полтаві, після майже столітнього панування богоборчого режиму. Він постав на землях колишнього Покровського жіночого монастиря. Будівництво церкви велось силами парафіян і було закінчено у 1996 році ... "
У пятницю 13 листопада, в зв'язку з 330 літтям народження Святого Праведного багатостраждального Петра Калнишевського останнього кошового отамана Запорожської Січі, у Свято-Покровській церкві Полтави проведено пам'ятні заходи. У нижньому храмі освяченому в честь святого відбулася Божественна Літургія. У приміщенні недільної школи проведено бесіди про життя і служіння Церкві Праведного Петра Калнишевського. Про це розповіли протоієрей Вячеслав Рукас та керівник Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського Інституту Національної пам'яті Олег Пустовгар. Тут було показано документальний фільм про Петра Калнишевського. В заходах з нагоди цієї дати на виконання виконання Постанови Верховної Ради " Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв в 2020 році" . Організаторами свята виcтупили Інститут національної пам'яті , Свято-Покровська церква ПЦУ. В заходах прийняли участь парафіяни, курсанти Полтавського військового коледжу сержантського складу військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут ,козаки Всеукраїнського Козацького Війська і всі бажаючі.
Кожне свято яке пресвячене Богородиці відкриває нам одну з чеснот Божої Матері -Богоматеринство, Дівство, Чистоту Смирення. Любов до Сина свого і до людей. Свято Покрови урочисто вшановує її Заступництво за рід людський, виявляє духовне материнство Марії, її молитовне заступництво, любов і опіку над нами. Як і кожна добрм мати завжди переживає за своїх дітей – так і наша Небесна Мати Пресвята Богородиця діва Марія дбає про наше тілесне і духовне добро, вічне щастя.
Євангелісти оповідають, що Господь пророчо сказав: «… Істинно кажу вам, що деякі з тих, які стоять тут, не зазнають смерті, як уже побачать Царство Боже, що прийшло в силі» (Мк. 9: 1). Через шість днів Він узяв трьох своїх найближчих учнів – Петра, Якова та Іоанна – і піднявся помолитися разом з ними на гору. Там під час молитви, як сказано в Євангелії від Матфея (17: 2-9), Він «преобразився перед ними: лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло».
Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш‚ Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.
Церква Христова підкреслює цю радість з нагоди Христового воскресіння, співаючи на всіх богослужбах на початку та на кінці цілого великодного періоду, від Пасхи до Вознесіння: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував".
24 березня 2020 року шляхом дистанційного спілкування (телеконференції) Священний Синод Православної Церкви України під головуванням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, беручи до уваги рішення органів державної влади та місцевого самоврядування щодо посилення обмежень свободи пересування та свободи зібрань, обговорив актуальну ситуацію та ухвалив низку рішень:
В післясвято Богоявлення Господнього, 24 січня 2020 року відійшла у засвіти Олена Максимівна Ковалевська. Настоятель Свято-Покровської церкви Полтави протоієрей Миколай Храпач в своїй проповіді назвав Олену Максимівну «яскравою постаттю», «однією із перших парафіянок відродженої Української Церкви в Полтаві».
Перший Адам закрив нам небо, а другий нам його відкриває. Іоан Хреститель з похиленою головою приймає благословення Христа та виконує те, що йому велить Христос, щоб сповнити всяку правду й справедливість. Його лик виражає здивування покорою Господа Ісуса. Одною рукою Іоан христить Ісуса, а другою – вказує на Нього як на Агнця Божого і разом з тим виявляє молитовну поставу. На іконі зображено дерево із сокирою при корені, що є алюзією на проповідь Йоана: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне». Бог Отець з небес благословить Сина: «Цей є Син мій любий, в Ньому Моє благовоління» . Як на горі Синай Бог об’явив Закон, тут Отець вказує на нового Законодавця – Ісуса, який є уособленням нового Божого закону любові.