У свято Вознесіння ми згадуємо подію, яка сталася майже дві тисячі років тому. Вознесіння Господнє має велике значення для людей різного часу і вміщує в собі глибокий догматичний зміст. Христос одночасно був Богом і людиною і вознісся на небо, і сів праворуч Бога Отця, тим самим возніс нашу людську природу до Божественної оселі на небо, де повинно базуватись наше життя. Апостол Павло говорить: «Життя ж наше на небесах, звідки чекаємо Спасителя, Господа Ісуса Христа».
В день, Вознесіння Господнього, ми прославляємо закінчення земного служіння нашого Господа всьому людству і Його розлуку з Своїми учнями. В своїй прощальній розмові Спаситель говорив до апостолів: «І знов покидаю світ і йду до Отця» . Закінчивши Свій земний подвиг Отець Небесний, Ісус Христос вознісся на небо та ввійшов в Свою славу, яку Він мав ще до створення світу. Церква святкує одне із 12-ти найбільших свят року свято Вознесіння. 40 днів після Свого Славного Воскресіння наш Спаситель перебував на землі разом із своїми учнями, приготовляючи їх до прийняття Божественної благодаті. До Вознесіння, Христос продовжував навчати Своїх учнів розуміти Святе Писання, розповідав їм про Царство Боже. Він промовив до них та й сказав: “ Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть і навчайте всі народи, хрeстячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все що Я вам заповів". Він наголошував апостолам що вони є вибрані учні Його, які будуть проповідувати всьому людству добру звістку про Його Славне Воскресіння, будуть відпускати гріхи, хрестити та навчати всьому тому, що Він заповідав. Господь готовив Своїх учнів до великого покликання – апостольського служіння доручаючи їм завершувати Свої діла. Своїм учням, Господь велів їм, щоб вони зібралися в Єрусалимі, та чекали Утішителя – Святого Духа.
Христос вивів їх з міста та пішов до Віфанії, де на вершині гори Оливної, зупинившись та підняв руки і благословив апостолів. Учні були вражені тим, що на їхніх очах Христос почав віддалятися від них, піднімаючись вище і вище на небо. Несподівано, біля них з’явилися два Ангели і сповістили що Ісус вознісся на небо від вас але знову прийде на землю так несподівано і в усій Своїй Славі, як вознісся.
Згадуючи сьогодні у земне життя Ісуса Христа і його завершення у вигляді славного вознесіння, стараймося наслідувати приклад нашого Спасителя. Дбаймо про добрі плоди нашого життя у вічності. Щоб коли прийде кінець нашого земного життя, ми могли завершити його так, як один із учнів Христа, апостол Павло, котрий написав про себе так: "Подвигом добрим я змагався, свій біг закінчив, віру зберіг; а тепер готується мені вінець правди, який дасть мені Господь, праведний Суддя, в той день; і не тільки мені, але і всім що полюбили явлення Його."
Бачити менше



















