Притча про блудного сина чи доброго Батька, як її інколи називають, є уроком покаяння, що приготовляє нас до благодатного часу Великого Посту. Це історія про покаяння, якому передує упадок, покаяння, якому передує гріх. Це розповідь про сина, який через власну легковажність покидає дім любові, Отчий дім, і повертається до того дому іншою людиною, та все ж сином. Це зворушливий опис батьківської любові, надії та очікування, що не піддається логічному поясненню, а просто змушує думати – думати про Бога і думати про себе. І, врешті-решт, це розповідь про мене, одного з тих мільйонів синів, який щодня звертається до Бога “Отче”.
Стрітення Господа нашого Ісуса Христа зі старозавітним праведним старцем Симеоном у Єрусалимському храмі – передбачив Малахія, останній зі старозавітних пророків, який жив наприкінці V століття до Різдва Христового. Саме він бачить уже ніби грядущого до Свого храму: «І несподівано прийде у храм Свій Господь, Якого ви шукаєте, і ангел завіту, Якого ви бажаєте; ось, Він іде».



