Господь заповідав нам любов.
У сьому неділю після Пасхи в храмі за Літургією чуємо такі слова з Євангелія від Іоана: «Збережи їх в ім’я Твоє, тих, кого Ти дав Мені, щоб вони були єдине, як і Ми».Ці слова звернені нетільки до апостолів, а і до нас - Господь хоче єдності християн, щоб усі перебували в однодумності в Його святій Церкві, щоб серед нас не було неправди і фальшивого вчення і навчає «Щоб усі були єдине: як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас єдине».
Бог хоче, щоб ми ніколи не були носіями гніву, неправди і незгод, а щоб прощали один одному провини і в любові братерстві між собою. Єдність не просто заповідь, а – заповіт Бога Сина, Який відійшов на Небеса! Ісус прагне, щоб Його послідовники жили в мирі, однодумності та любові. Справжня єдність — це не просто відсутність сварок. Це духовна спорідненість, коли ми розділяємо Божу любов і ділимося нею з ближніми. Особливо сьгодні у час випробувань наша згуртованість та взаємопідтримка є найсильнішою зброєю проти будь-якого розбрату. Церква це зібрання тих хто належить Господу зібраних і покликаних в ім'я Господа бо сказано: "Де двоє або троє зібрані в ім'я Моє там і Я серед них".
У сьому неділю після Пасхи Церква згадує Святих Отців I Вселенського Собору. Понад 300 єпископів з усього світу зібралися в 325 році в Нікеї, щоб захистити правдиве вчення про Ісуса Христа як істинного Бога та істинного Сина Божого. Вони склали для нас Символ віри, який ми промовляємо в храмі. Їхній подвиг вчить нас бути вірними Богові, не піддаватися на фальшиві спокуси та зберігати чистоту своєї Віри. Приклад Отців 1-го Вселенського Собору показує нам, що апостоли були духовним містком віри між Ісусом Христом та Отцями Церкви. В святі Отці стали таким містком віри в єдиного правдивого Бога між апостолами та наступними поколіннями християн.
Нехай же Господь наш Ісус Христос береже кожного з нас, примножує нашу віру та дарує мир нашим серцям.