У свято Вознесіння ми згадуємо подію, яка сталася майже дві тисячі років тому. Вознесіння Господнє має велике значення для людей різного часу і вміщує в собі глибокий догматичний зміст. Христос одночасно був Богом і людиною і вознісся на небо, і сів праворуч Бога Отця, тим самим возніс нашу людську природу до Божественної оселі на небо, де повинно базуватись наше життя. Апостол Павло говорить: «Життя ж наше на небесах, звідки чекаємо Спасителя, Господа Ісуса Христа».
6-та неділя після Воскресіння Христового Церква згадує подію про зцілення сліпоронародженого. Найстрашнішою недугою є не втрата фізичного зору, а сліпота душі. Людина може мати здоровий зір, але бути духовно сліпою: не бачити страждань ближнього, не помічати власних гріхів, не розуміти сенсу свого життя і відвертатися від Бога. Сліпий від народження — це образ людства, яке без Христа перебуває в духовній темряві, не знаючи істинного Бога. Господь проходячи біля храму, побачив сліпого від народження чоловіка.























