Деталі

Опубліковано: 10 лютого 2021

Про пожертву  на  церкву.

                Кожна  парафія Православної  Церкви  існує на  пожертви  парафіян   та  інших  небайдужих  людей.  Будівництво  нашої   Свято-Покровської  церкви  відбувалось  в  період з 1991 по 1996 р. Це  був  перший  православний  храм побудований  в  Полтаві  після  70 річчя  руйнації  храмів  і душ  нашого  народу. Тяжкий  то був  час.  Ми  не  мали  спонсорів  бо  в  той  час  влада  не  сприяла  Українській  Церкві.  Більшість  будівельних  робіт виконувались силами  самих  парафіян і священиків.    Милістю  Божою та  завдяки  небайдужим  полтавцям  і  землякам з Чікаго, які  не  стояли  осторонь наших  проблем, було  закінчено  будівництво  і в  1996 році  храм  був  освячений.  Розпочались  Богослужіння.  

                В цьому  році  виповнюється  25  років  як  ми  маємо  можливість  молитися  у храмі,  звершувати  таїнства, проповідувати Слово Боже.  Крім  цього  ми  побудували  дзвіницю ,  парафіяльну  школу,  обладнали  нижній  храм . 

                З чого  ж  складається  наш  бюджет.  Найперше з пожертв  парафіян  та  небайдужих  полтавців які  відвідують   Богослужіння  і  приходять  до  храму   щоденно  протягом  дня  помолитись.  В  нас  немає  цін  на  треби.  В  нас  існує  слово пожертва  яку  люди  вносять виходячи  зі  своїх  можливостей.

                Куди  ж  ми  витрачаємо  наш  скромний  бюджет.  Найперше  це  оплата  праці   тих  хто  працює  в  храмі  на  постійній  основі  - кіоскери,  робітники  двору,  кочегар, церковний  хор ,  священики.    Купуємо  церковну  утвар,   свічки,  облачіння,  ікони, будівельні  матеріали  для  ремонту споруд ,  на  озеленення  і  благоустрій  території  та  інше  .

                Ми звертаємось про  допомогу  не  тільки матеріальну , але просимо  підтримки  виконанням поточних робіт   на  території  та  в  храмі.

Пожертва Церкві  це  пожертва  Богу,  це  духовна  інвестиція,  що  винагороджує  жертводавця не  лише  у  житті  вічному ,  але повертається   добробутом   у земному  житті.

Церква  відповідає   за  це  молитвою за  своїх  жертводавців  живих  і  спочилих,  просить  Всемилостивого  Господа  за  прощення  їх  гріхів  .  Адже  вони  своєю  милостинею приєдналися до  справи  спасіння.  Спасати  ж  людські  душі  і є  головним  завданням  Церкви Христової.

                Пам’ятаймо  що пожертва  яку  ми  жертвуємо  на Церкву це  вияв  дотримання Закону Божого , а  не  данина .  «І всяка  десятина  на  землі з насіння  землі і з плодів  дерева  належить Господу : це  святиня  Господня…»(Лев.27,30).

              Тобто  суть десятини – далеко  не  матеріальна  її сторона.  Насамперед  це  один  із  виявів  зв’язку  людини з Богом.  Цей  зв'язок  виявляється  у молитві,  в діяльності,  у  ставленні до  інших  людей,  а  також  у  дотриманні закону.  Про десятину  у Біблії    сказано: «Даватимеш   точну  десятину  з  усього  врожаю  твого,  з  того  що  виросте  на  полі – десятину   твого  зерна,  твого  молодого  вина,  твоєї  олії і  перваків твоєї  високорослої  і  дрібної  скотини…»  Сучасною  мовою із  всього  доходу  християнина.  Далі  пояснюється  мета для  чого  потрібно  це робити: «щоб  Господь,  Бог  твій, благословив  тебе в усьому   ділі  рук  твоїх,  за  яке  б ти  не взявся(Втор.14,22-28).

             Десятиною  в  православній  церкві є добровільна   пожертва  через  купування  свічки, через  скриньки  пожертв  що  знаходяться у храмі, збір при  виконанні треб та  освячення пасок,води,  зілля  та  інше.

  Наші  реквізити: UA323314890000000000026001293  МФО 331489  ЄДРПОУ 22549347  АТ Полтава-банк

  Інтернет картка  4731 1856 1898 9112

Деталі

Опубліковано: 23 липня 2013

Протоієрей Миколай Храпач: « Я вдячний Богові за те, що став на цю стезю»

Нещодавно митрофорний протоієрей Миколай Храпач відзначив своє 60-річчя. Його, настоятеля Свято – Покровської церкви в Полтаві, знають у всій області. Адже за його участю на теренах Полтавщини було створено та зареєстровано більше 50 парафій. За заслуги перед УПЦ КП та  відродження духовності в Україні о.Миколая Храпача нагородили численними орденами:  Святого Архистратига Михаїла, Святого рівноапостольного князя Володимира ІІІ та ІІ ступеня, Святого Миколая Чудотворця,  Святого  Юрія Переможця, Христа Спасителя. У 2008 році за указом Президента України він отримав орден «За заслуги ІІІ ступеня».

Детальніше: « Я вдячний Богові за...

Деталі

Опубліковано: 11 червня 2011

Напередодні реєстрації першої релігійної громади Української Церкви.

Трете відродження УАПЦ почалось з розвалом Радянського Союзу і ознаменувалось бурхливими подіями які не оминули і Полтавщину.

Детальніше: СВЯТО-ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА...

Деталі

Опубліковано: 26 квітня 2011

Коли настав час загибелі гонителів Православної Віри та Церкви Христової, тоді Господь благословив повернення на нашу землю храмів Божих. Першим храмом, що був побудований у Полтаві після майже столітньої перерви, став Свято-Покровський храм, що в Садах-2..

На землях колишнього Свято-Покровського монастиря міською Радою в 1992 році було виділено земельну ділянку для будівництва храму. Цього ж року за проектом архітекторів Валерія Трегубова та Сергія Шпіки було завершено проект храму та розпочато будівництво . Будувався він виключно на пожертви людей. Перед Покровою в 1996 році храм було освячено Святійшим Філаретом Патріархом Київським і всієї Руси-України.

Багато полтавців того дня прийшли на свято освячення церкви, що постала в новому мікрорайоні. Після Божественної Літургії було слово Патріарха. Глибоке і змістовне воно хвилювало присутніх. Патріарх нагородив будівничих храму патріаршими благословенними грамотами . Настоятелем храму він призначив протоієрея Миколая Храпача та нагородив його за заслуги перед Українською Православною Церквою хрестом з прикрасами та митрою.
Активними учасниками будівництва були протоієрей Євген Носенко, протоієрей Юрій Кулик, парафіяни Микола Кульчинський , Петро Колотій, Юрій Самойленко, Анатолій Луценко, Віктор Комісаренко, Олександр Балико, Петро Пришнівський, Олексій Шум, Олексій Стороженко, Олександр Кириченко, Володимир Стороженко, Валентина Демянко та багато інших парафіян та мешканців міста.

Детальніше: Історія храму

Деталі

Опубліковано: 16 квітня 2011

Настоятель.

Митрофорний протоієрей Миколай Храпач настоятель Свято-Покровської церкви народився 4 травня 1953 року на Полтавщині. З 1960 по 1970 рр. Навчався в середній школі. 1970-1976 рр. в Донецькому медичному інституті. По закінченні інституту працював лікарем і різних медичних установах м. Полтави. В 1989 р. був обраний головою Полтавського православного крайового братства апостола Андрія Первозванного.

6 червня 1992 року в церкві Святого апостола Іоана Богослова Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Київа рукоположений у сан диякона. 28 липня в день святого рівноапостольного великого князя Володимира у Святоволодимирькому соборі м. Києва рукоположений у сан священика. Із 19 листопада і до нині є секретарем Полтавського єпархіального управління та настоятелем Святоуспенського кафедрального собору. З 1995 року ініцюював відновлення видання історичного часопису „Полтавскі єпархіальні відомотсі„ і до нині є головним редактором цього видання.. Є редактором офіційної інтернет сторінки єпархії.

1997-2001рр. закінчив Київську Духовну семінарію, а в 2004 р. Львівську Духовну академію.
Один з ініціаторів і будівничих Свято-Покровської церкви та Свято-Успенського кафедрального собору в м. Полтаві. У 2003 році в  звязку з 50-річчям та за заслуги по розбудові  Полтавської  єпархії  нагороджений  другим  хрестом  з   прекрасами.
За заслуги перед Українською Православною Церквою нагороджений орденами Архистратига Михаїла, Володимира Великого ІІІ ступеня, Святителя Миколая, Юрія Переможця, за будівництво Свято-Успенського кафедрального  собору орденом Христа  Спасителя. За заслуги перед Українською Державою орденом „За заслуги” ІІІ ступеня.

Священик.

Ієрей Вячеслав Рукас служить другим священиком Свято-Покровської церкви з 2003 року. Народився 13 січня 1973 року в Полтаві. З 1980 по 1990 рр. навчався в середній школі. З 1991 по 2003 рр. працював слюсарем на ВАТ „Полтавський алмазний завод”. 1999-2004 рр. навчався на заочному відділенні юридичного факультету Харківського інституту економіки і права. В 1997 році став паламарем Свято-Покровської церкви.

7 липня 2003 року в Свято-Покровській церкві рукоположений в сан диякона, а 19 жовтня в сан священика. Нагороджений камілавкою та наперсним хрестом.

1998-2002 рр. закінчив Лвівську Духовну семінарію.

Адреса: 34023 вул. Нікітченка, 1, м. Полтава-23 тел. (0532) 55-21-85
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.