Перед нами плащаниця , ікона покладення Христа Спасителя до гробу.
Син Божий зійшов на землю і став Людиною. Він витерпів страшні муки на хресті, помер і на третій день воскрес, вознісся на небо і сів праворуч Отця.
В Тройці славимий “так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне” . І це все ради спасіння засуджених на смерть людей. Син Божий віддав Свою душу за наші душі, Свою кров за нашу кров, прийняв Свою смерть за нашу смерть. Бог створив людину не для смерті у Бога всі живі.
Син Божий став Чоловіком, претерпів усілякі страждання, подолав смерть і визволив нас з рабства смерті і її причини – гріха. Для віруючих це істини нашої віри. Але ці істини ми повинні сприймати не лише розумом, а серцем, і всією душею. Того, Хто воскрешав мертвих, зціляв кривих, очищав прокажених, повертав зір сліпим, іудеї повісили на хресті. Повісили на хресті Того, Хто створив землю , приготували висічений у скелі гріб Тому, Кого не вміщають небеса; напоїли оцтом Того, Хто дає їжу всім живим істотам, прибили цвяхами Того, Хто зціляє . Засудили Того, Хто буде судити всю вселенну, зв’язали Того, Хто визволив людство з кайданів гріха.
Сили небесні і ангели вжахнулися, земля затрусилася, гори розкололися, сонце затьмарилось, все творіння охопив страх. Владика, Син Божий, висів на хресті. Спаситель на хресті! Таїна нашого спасіння незрозуміла не тільки для нас, людей, а й для Небесних Сил. Христа засудили, а Він спас безліч людей. Він один помер, а воскреснуть усі люди . Це реальність, яку неможливо заперечувати.
Спаситель терпів у Гефсиманському саду страшні душевні муки і молився Богу Отцю і закінчував Свою молитву словами: “Нехай буде не Моя, а Твоя воля”. Так і ми повинні віддавати себе в руки Божі. Господь краще за нас знає, що нам потрібно в житті, а що не принесе нам користі.
Цілуючи образ Христа на Святій Плащаниці і коли ми підностмо свої молитви, нагадаймо собі, що страждання Його були набагато тяжчими за наші. Але він безгрішний, а ми грішні. Він невинний, а ми винні. Ми повинні втішатись усвідомленням того що після страждань Христа було Його воскресіння. Тож віримо у наше воскресіння. Слава Йому на віки віків.
Дорогі брати і сестри парафіяни Свято-Поковської церкви.та читачі цієї сторінки!
Христос Воскрес! Вітаю вас зі світлим Христовим Воскресінням. Віри та незламної надії. Нехай Воскреслий Спаситель зміцнить наші сили, принесе перемогу Україні, а родинам — спокій, любов та єдність.
Нехай пасхальна радість долає темряву, наповнюючи серця світлом, вірою у краще майбутнє та любов’ю до ближніх. Свято Воскресіння є особливим, адже воно не тільки сповнене багатьох літургійних та емоційних традицій і обрядів з пасхальним кошиком.
Воскресіння Христа — це серце нашої віри, суть нашої надії і джерело нашої сили. Не випадково апостол Павло писав до коринтян: "Якщо Христос не воскрес, то даремна віра наша". Несімо цю духовну пасхальну радість всім. Щедро ділімося нею з тими, хто на своєму життєвому шляху ще не зустрів воскреслого Господа.
Воскресіння Ісуса Христа – це свято, яке не лише нагадує нам про історичний факт, а й мотивує до дії. Святкуймо пасхальну подію не лише в храмі, а дозвольмо, щоб воскреслий Господь, який навстіж відчинив двері гробниці, відкрив і наші серця до потреб знедолених, беззахисних, убогих, поранених, засмучених. Христос воскрес ! Воістину Христос воскрес!