Неділя митаря і фарисея.
Вчора в суботу на Літургії ми читали притчу про вдову, яка так довго і наполегливо благала немилосердного суддю, який і Бога не боявся і людей не соромився щоб захистив її від її суперника. І він щоб вона не докучала йому виконав її прохання. Спаситель з цього приводу говорить: «Хіба Бог не захистить обранців Своїх, що волають до Нього день і ніч, чи баритиметься до них?». Ми повинні пам’ятати про це і укріплятись в молитві. Адже Господь навчає : «Просіть, і дасться вам, шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам .Якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати дітям вашим, то тим більше Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього»/
А сьогодні в неділю Митар і Фарисея Святе Євангеліє навчає нас якою має бути молитва і щоб вона була нам корисна і угодна Богу. Бо часто ми упевненні в собі що ми праведники . Чи так це? Перед нами на перший погляд постає дві людини - митар великий грішник і фарисей начебто праведний і зовнішньо благочестивий. Ми вже знайомилися в минулу неділю з митарем-грішником з Єрихона , який грабував людей бравши непомірні мито та були на службі у Риму, язичників і окупантів. Сьогодні перед нами постає знову митар
Фарисеї ж зовнішньо показували себе виконавцями закону Мойсеєвого та дотримувались зовнішнього благочестя. Що спонукало їх до гордині . Вважали себе кращими, чистими і гідними поваги. Бо вони вивищували себе «не такі як інші люди, грабіжники, неправедні, перелюбники , або як цей митар». Вони фарисеї, окремий народ.. Фарисей молився , вихваляючи себе.


