У першу неділю Великого посту, ми звершуємо святкування Торжества Православ’я.
Крім утвердженням догмату Сьомого Вселенського собору про іконо шанування в цю неділю ми ширше починаємо розуміти істину, правдиву православну віру яка веде нас до спасіння.
Апостол Павло говорить: «Без віри догодити Богові неможливо, бо треба, щоб той, хто приходить до Бога, вірував, що Він є, і тим, хто шукає Його, дає винагороду» .
Віра дає нам можливість бачити і пізнавати допомагає нашим почуттям і нашому розуму побачити Невидимого, наблизитися до Неосяжного.
Віра робить видимим, очікуване у майбутньому – таким самим реальним, як і теперішнє та вже здійснене. Бог живе поза вимірами часу і простору, у Нього, як свідчить апостол Петро, «один день, як тисяча років, i тисяча років, як один день». Лише з допомогою віри ми можемо наблизитися до пізнання реалій Божественного буття, досягти спасіння - нашої переміни на краще, звільнитеся від влади гріха, зцілитеся від хвороб душевних і тілесних та від рабства гріха і смерті.Для спасіння потрібно мати віру правдиву, істинну. Ту, яку відкрив і якої навчає Сам Бог, яку проповідує Його Церква – Єдина, Свята, Соборна і Апостольська. Прославленню цієї істинної, правдивої віри, як засобу спасительного Богопізнання і осягнення вічного життя, і присвячене Отже, через читання Божественного Одкровення, через богослужіння та через проповідь Церква дає нам корисні настанови про те, якою має бути наша молитва, наше покаяння, різні аспекти нашого життя. Тому цілком природно, що у перший недільний день Великого посту, коли ми вже розпочали шлях оновлення, але більшість його – попереду, Церква нагадує нам про одну з найважливіших істин – про необхідність мати, зберігати, примножувати і виявляти правдиву віру.
Сьогодні ми згадуємо подвиг 40 Севастійських мучеників. Постраждалі за Христа воїни, які мучилися в Севастійському озері, особливо шановані не лише у нас, а й у всьому православному світі. Традиція шанування почалася відразу після їхньої мученицької кончини, тому що мощі цих святих після спалення були знайдені особливим чином. Через три дні мученики явилися у сні блаженому Петру єп. Севастійському та сказали погребсти їхні останки.
Мученицький подвиг – це проповідь нашої християнської віри. Адже не кожен має талант, щоб закликати словами до Православ’я. Господь послав цей дар слова і чудотворення своїм учням та апостолам. Надалі проповідь здійснювалася не тільки словом, а й вчинками, що підтверджують сповідання Православ’я. Просимо у Бога, щоб за молитвами святих мучеників ми сподобились дарів віри, надії та любові, за допомогою яких ми зможемо наслідувати життя вічне. Амінь