У неділю перед Різдвом Христовим ми згадуємо пам’ять Святих Отців і готуємось до святкування , величної подію в історії спасіння людства. Людство очікувало здійснення Господньої Обітниці, яку Він дав нашим прабатькам Адамові та Єві в раю, а саме, що Син, Божий зійде з Неба на Землю і спасе всі народи від гріхів і відчинить Небо для всіх, хто вірує в Нього!
Церква у цей день нагадує нам увесь родовід Ісуса Христа і додає нам віри, вказуючи, що наш Спаситель – тіло від нашого тіла, Він від нас, Він бере на Себе гріхи Своїх предків і наші гріхи. Тож зі великою радістю і подякою зустрічаймо Його прихід. Бо Він прийшов ради нашого усиновлення Богом, ради і прощення та спасіння.
Сьогоднішнє Євангеліє розділяється на три частини. Перша частина від Авраама до Давида, друга – від Давида аж до вавилонського переселення і третя – від переселення вавилонського до пришестя Христа Спасителя. Перед нами постає вся історія іудейського народу. Перший період відповідає періоду патріархів, другий – правлінню царів, а третій період – правління первосвящеників. З народженням Христа розпочинається нова епоха, яку ми називаємо Новим заповітом. Різдво – це велике милосердя Боже. Ісус Христос – Той, чиї корені, чиї предки є чисто людськими. Його прихід відбувся коли настала повнота часу, коли знайшлася Та в людському роді чиста і непорочна, Яка стала вмістилищем Бога.
Іоанн Златоуст нагадує нам: «Євангеліст розділив весь родовід на три частини, бажаючи цим показати, що юдеї із зміною правління не робилися кращими; але і під управлінням суддів, священиків і царів не зробили жодного успіху в доброчесності». Саме через це, як навчає блаженний Феофілакт єпископ Болгарський, вони мали потребу в істинному Судді, Царю і Первосвященику, Яким є Христос. Авраам – основоположник цього родоводу. Саме йому Господь обіцяв ті блага, котрі він та його нащадки отримають в спадок Ханаанські землі, а цар Давид буде царювати над цілим світом. Однак історія показує, що замість могутнього царства нащадки Авраама потрапили у Вавилонську неволю. Перебуваючи на чужині, їм здавалося, що ті обіцянки є назавжди втраченими, що вони потонули в морі гріхів Ізраїльського народу.
Проте пророки вірили, що Бог поверне Свою ласку нащадкам Авраама та всьому роду Давида. Люди очікували Божого суду та визволення від гріхів. Та за словами Матфея, народилося те Дитя Божий помазаник, останній із царського роду, Месія, Котрого всі очікували та про Якого говорилося в стародавніх пророцтвах.
Тож приймаймо від Бога Його любов, Його прощення, Його велич і силу. Приймаймо Того, Хто нікого не відкидає, якими б грішними ми не були . Він прагне всіх обійняти і прийняти до Свого Царства та завжди поспішає нам на допомогу, спасає та прощає. І не забуваймо що Він ради нас людей , ради нашого спасіння прийшов з Небес. Позбуваймось всього тягаря гріхів і єднаймось з нашим Спасителем Ісусом Христом.
