У першу неділю після П’ятидесятниці Православна Церква вшановує всіх святих. Церква свідчить про плоди, які приносить всім людям Святий Дух, Який діє скрізь і всюди але не всі отримують Його від Триєдиного Бога. Кожна людина приймає чи відкидає ці дари. Одні приймають дари духовні, які є для них джерелом спасіння, а інші відкидають ці дари через маловірство. Євангеліст Іоан говорить: «Якби Я не прийшов і не говорив їм, то не мали б гріха; а тепер не мають виправдання за гріх свій. …
Дорогі брати і сестри! Перед Вознесінням апостоли почули слова Ісуса Христа: "Не відлучайтеся із Єрусалиму, а чекайте обіцяного від Отця, про що ви чули від Мене, бо Іоан хрестив водою, а ви, через кілька днів після цього, будете охрещені Духом Святим". В неділю 8 червня Свята Христова Церква святкує одне з найбільших християнських свят – День Святої Трійці, Свята П’ятидесятниця. В цей день Церква згадує і святкує своє народження. День Святої Тройці є єднанням неба і землі, видимого і невидимого. Ще пророки свідчили про цю подію: "виллю від Духа Мого на всяку плоть, і будуть пророкувати сини ваші і дочки ваші..." (Іоїл 2.28). Спаситель під час свого Вознесіння також запевняв: "але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий" В цей день ми по особливому відчуваємо єднання з Богом, адже всі ми прийняли благодать Святого Духа, в таїнстві Святого Хрещення, Миропомазання. На день Пятидесятниці у вигляді вогненних язиків зійшов Дух Святий на апостолів і вони і вони отримавши Силу з Неба почали проповідь вчення Христа яка продовжується і до нині їх послідовниками в Церкві Христовій. Святитель Іриней Ліонський нагадує нам: «той самий Дух, що колись зійшов на апостолів, сьогодні є серцебиттям Христової Церкви, є її духом єдності».
Сьогоднішній день є Трійцею, і ця назва свята не випадкова. Бо в цей День з'явився триіпостасний Бог - Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий - Пресвята Трійця як основа нашої віри в Бога. Бог Єдиний у божественній природі, але Троїчний в Особах - Отця, Сина і Святого Духа. Тепер нам стало можливим прийняти Духа Святого і стати Його оселею, храмом Божим. Апостол Павло каже: "Хіба ж не знаєте, що ви храм Божий і Дух Божий живе у вас?". Вітаю всіх Вас браття і сестри з Днем Святої Тройці і бажаю вам щоб благодать Духа Святого зажди перебувала в ваших серцях. Зміцнюйтесь у вірі просвітлюйтесь істиною Святого Духа. 










"Вознісся Ти у Славі Христе Боже наш, радість створивши ученикам обітницею Святого Духа". Христос був піднесений на небо Своєю божественною силою. Хмара, що приховала Його від очей апостольських, була не засобом перенесення, а почестю Божества. Апостоли після Вознесіння, розлучившись із Христом, повертаються до Єрусалима без суму, а з радістю.
Вони розуміли обітницю : "Я з вами по всі дні до кінця віку. Амінь" . Він, всюдисущий і всенаповнюючий, завжди з нами і Своїм Божественним і людським єством: у світі, у Церкві, в Євхаристії, у житті, в душі.
Вознесіння Христове зміцнює нашу віру, яка і полягає в тому, щоб вірити в невидиме. Великою заслугою апостолів було те, що вони через видиме людство Ісуса Христа увірували в Його Божество. Але ще більша заслуга тих, котрі вірують у Нього, не бачивши: "Блаженні ті, що не бачили й увірували".
Вознесіння Христове зміцнює нашу надію. Вже той факт, що Христос людську природу возніс на небо, дарує нам надію, що й ми там будемо. Крім цього, Сам Христос говорив: "І коли піду і приготую вам місце, прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і ви були там, де Я". Апостол Павло говорить: "Шукайте горнього, де Христос сидить праворуч Бога; про горнє помишляйте, а не про земне" , бо "де скарб ваш, там буде й серце ваше". Дух Святий є та сама любов, що спрямовує нас до всього небесного, про що і говорить Божественний Учитель Своїм учням: "...краще для вас, щоб Я пішов; бо, як Я не піду, Утішитель не прийде до вас; а як піду, то пошлю Його до вас". Для нас є важливим є жити так щоб у той останній день показати праведному Судді і засвідчити перед Ним, що Його Вознесіння дійсно стало для нас зміцненням віри, утвердженням надії ,життям в любові. Якщо так буде, тоді ми почуємо з вуст Божественного Спасителя: "Прийдіть...наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу".
Євангельська розповідь 4 неділі після Пасхи оповідає нам про чудо – зцілення Спасителем розслабленого в Єрусалимі біля купелі, яка називалася «Дім милосердя».
Всі ми подібні до цього розслабленого, насамперед своєю безпорадністю та гріхами, які обтяжують нас і роблять хворими. В світі панує ненависть, неправда, війни, що є наслідком гріховного життя. Ісус Христос від самого початку подбав про чудодійну купіль для хворих тілесно і духовно – про Церкву Христову, в якій діє цілюща і животворча благодать Божа. Єдиним шляхом для одужання та спасіння є саме Мати Церква, яка навчає нас, як побороти гріх та перемогти спокуси диявола. А запитання, Спасителя хворому «Чи хочеш бути здоровим?» – стоїть перед кожним із нас. Відповідь на це запитання дуже просте. Щоб бути духовно здоровими треба належно дотримуватись віри, даної нам Господом, жити згідно з заповідями – смиренно, терпеливо і з любов’ю переносити все, що подає нам Господь та чинити добрі справи і памятати слова Святого Письма: «Вiра, коли не має дiл, сама по собi мертва» . Під час недуги ми часто просимо допомоги в Бога, а потім, коли одужуємо, не думаємо про те, як би догодити Йому. З поверненням наших сил забуваємо про молитву й вдаємося до колишніх гріхів, замість того щоб виправитися й почати нове, більш благочестиве життя. Треба пам'ятати слова Спасителя сказані розслабленому бо вони стосуються і нас.
«Ось ти став здоровим, не гріши більше, щоб не стало з тобою чогось гіршого». Коли хвора душа, то хворіє і все тіло. Розслабляє і вражає наш дух більше всього це гріх. Гріх є порушенням всіх моральних норм і Божих заповідей. Всякий гріх робить нас розслабленими, як цього чоловіка, якого Господь зцілив біля Овечої купальні в Ієрусалимі. Єдиним джерелом чудес і освячення є Бог. І заради улюбленого Сина Свого, Якому дана «всяка влада на небі і на землі» Бог нам являє Свою милість. Тож і ми, коли маємо в чомусь потребу – звертаймося до Бога з молитвою і віримо, що одержимо від Нього те, що справді нам потрібне на благо. А в який спосіб і коли Господь дасть нам це, за посередництвом людини, через святиню, після молитви перед іконою чи після подорожі у паломництво, чи якось інакше, зробить це тепер чи попустить нам ще терпіти в потребі, як терпіли зцілені хворі, один 8 років, а інший навіть 38 – залежить від Нього. Він Премудрий, знає, коли, як і що необхідно подати нам, щоб це справді було нам на благо. Від нас же потрібна віра, з якою ми звертаємося до Бога.
Неділя жінок мироносиць. Жінки, які першими прийшли до гробу Спасителя щоб намастити Його тіло пахощами за звичаєм іудейським. Рано вранці йдучи до гробу вони турбувалися про те як знову послужити своєму Учителю навіть померлому. До гробниці був привалений великий камінь, який вони не сподівалися відсунути власними силами. Жінки-мироносиці, і апостоли були здивовані неочікуваною подією – воскресінням Ісуса Христа, що навіть до явних ознак чуда ставляться з недовірою, а свідчення сприймають лише отримавши кілька запевнень.
Свідчення ангела про воскресіння Христове, ще не запевнило жінок про те що сталося. Марія Магдалина у смутку та плачі приймає воскреслого Господа за садівника і запитує Його про тіло, думаючи, що хтось таємно забрав його. І лише придивившись, вона впізнає Спасителя та в радості простягає руки до Нього. Приклад такої віри являють нам нині жінки-мироносиці. Вони не знають ще про воскресіння Господа з мертвих, але зі смиренням роблять те, що велить їм серце – хочуть і померлому послужити, як служили живому. Вони відкладають усі справи, вони долають страх перед можливим покаранням від сильних світу цього, яким скуті навіть апостоли, але роблять те, що у їхніх силах – беруть миро і йдуть до гробу. І за цю довіру та любов, які долають і зневіру, і страх, і сумніви, жінки-мироносиці першими були удостоєні радості почути слова, сповіщені через ангелів: «Чого шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, Він воскрес» Цього дня коли ми вшановуємо жінок-мироносиць вітаю всіх сестер у Христі – парафіянок нашої Свято-Покровської церкви, всі жінок християнок. Нехай приклад жінок-мироносиць надихає вас, а їхнє молитовне заступництводопомагає вам у всі дні життя! Ви є спадкоємицями мироносиць, бо наслідуєте їхню віру й добрі діла. Дякую за вашу турботу про храм і Церкву, про нашу християнську родину. Ви є прикладом для молоді , для дітей які успадкують вашу любов до Бога, Церкви і Віри Православної української. Нехай винагорода вам буде від Бога така ж, як і для мироносиць. Неділя жінок мироносиць.






