Чистий , Великий четвер є одним з важливих днів Страсного тижня. Події цього дня по’вязані з останніми днями земного життя Ісуса Христа. Страсний Четвер відкриває двері до глибин Христових страждань та Його любові до людства. Цього дня Церква згадує першу Таємну вечерю під час якої Ісус Христос установив Таїнство Євхаристії – Причастя Його Тілі і Крові. За переданням саме в цей день Спаситель зібрав своїх учнів на Таємну вечерю щоб перед хресною смертю розповісти апостолам найважливіші істини віри: смирення, любов до ближнього і відданість Богові. Він умив ноги своїм учням символізуючи цим чистоту, покаяння і готовність служити людям. В цей день Ісус розповів про зраду Іуди Іскаріота, який за 30 срібняків продав Учителя.

Вхід Господній у Єрусалим  , вербна неділя, завершує піст святої  Чотиридесятниці . Розпочинається  Страсний тиждень та суворий піст Страсного тижня. Господь завершив Своє земне життя і в цьому є звершення всього, всієї ідеї боговтілення.

Вербна неділя це початок Страстей Господніх, початок того великого непорозуміння людського, безневинною жертвою якого став Господь наш Ісус Христос.  І саме це робить його одним з найтрагічніших свят церковного року.  У натовпі який зустрічав  Христа  була радість. Прийшов таки наш Месія!  Ось вже скоро наступить царство Ізраїля! Прийшов таки наш Месія! Всі раділи! Якби ми лиш бачили ці очі!  Всім добре, всім радісно,всім… окрім однієї людини…  у якої немає ні усмішки, ні торжества, ні радості.

7 квітня 1992 р. було відслужено першу Божественну Літургію на майдані перед дзвіницею Свято-Успенського собору . Трьох річна боротьба релігійної громади Свято-Покровської церкви та Народного Руху України з тоді ще комуністичною владою завершилась перемогою громади. Рішенням сесії міської Ради нам передали в постійне користування дзвіницю собору.

,Третє відродження УАПЦ в Полтаві отримало велику підтримку у подальшій праці-боротьбі за розбудову Української Церкви на Полтавщині та відбудову Свято-Успенського собору. Розпочались регулярні Богослужіння. Полтавці, які пам'ятали перше відродження, а особливо друге відродження під час війни 1941-1945 рр., першими стали членами громади нашої церкви бо їхню Віру , не дивлячись на страшні репресії проти УАПЦ, не вдалось знищити. Серед них були люди які молились під час приїзду до Полтави митр. Василя Липківського в 20-ті роки і богослужінь очолюваних єпископом Мстиславам в сорокових роках 20 ст. пізніше першим Патріархом УАПЦ.
Пройшло 33 роки і цей шлях завдяки Вірі, молитві та непростої праці єпископів, духовенства та мирян привів до утвореня Автокефальної Помісної Православної Церкви України. Вітаю вас брати та сестри зі святом. За живих молюся щоб Господь примножив ваші літа у здоров'ї, мирі та добробуті, а тим хто залишив нас вічна пам'ять. Фото заходів що відбувалися біля дзвіниці в ті дні.

5 неділя Великого посту, нагадуює нам про наближення страстей Господніх. По дорозі до Єрусалиму Господь розповідає апостолам про те що чекає Його:"ось ми йдемо до Єрусалима, і Син Людський виданий буде первосвященикам і книжникам, і осудять Його на смерть, і видадуть Його язичникам; і знущатимуться з Нього, і битимуть Його, і обплюють Його, і уб’ють Його; і на третій день воскресне». Спаситель йде до Єрусалима, щоб явити Себе як Обіцяного Царя Ізраїлевого, як довгоочікуваного Месію. Бо Царство Христове – не від світу цього воно не подібне до царств земних. Його Царство збудоване на глибокому, жертовному смиренні, а не на людській величі й пишноті, на стражданні, на служінні, а не на силі війська й панувннв Адже: «Хто хоче бути більшим між вами, нехай буде вам слугою. І хто хоче бути першим між вами, нехай буде всім рабом. Бо і Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити і віддати душу Свою за визволення багатьох».

Ісус Христос сповіщає учням про Свої страждання і смерть в Єрусалимі перед Його воскресінням. Син Божий іде на страждання не через те, що не може захистити Себе. Він видається в руки начальників і язичників не тому, що їхня людська сила більша за Його Божественну силу. Ці події передбачені Божественним провидінням та сповіщені пророками за багато століть до Різдва Христового: "Це ж усе сталося, щоб збулися Писання пророків". Христос іде на добровільні страждання заради спасіння кожного із нас. І ми, подібно до Марії Єгипетської, повинні задуматися, а чи теперішнє наше життя відповідає званню християнина – учня та послідовника Христа. "Чашу, яку я п’ю, питимете, і хрещенням, яким я хрещуся, хреститиметесь”. Місія Христа на землі – це послужити людям, аби вони знову стали учасниками Царства Небесного. Говорячи про спільну чашу, цим Господь пояснює апостолам і нам, що справжнє щастя є лише в небі й щасливу вічність можна осягнути тільки з Божою допомогою, разом з Ісусом.

Знаменита книга «Україна — наш рідний край» українського географа Степана Рудницького з оглядом українських земель повертає нас в 1910-і роки.… Більше