Неділя жінок мироносиць. Жінки, які першими прийшли до гробу Спасителя щоб намастити Його тіло пахощами за звичаєм іудейським. Рано вранці йдучи до гробу вони турбувалися про те як знову послужити своєму Учителю навіть померлому. До гробниці був привалений великий камінь, який вони не сподівалися відсунути власними силами. Жінки-мироносиці, і апостоли були здивовані неочікуваною подією – воскресінням Ісуса Христа, що навіть до явних ознак чуда ставляться з недовірою, а свідчення сприймають лише отримавши кілька запевнень.
Свідчення ангела про воскресіння Христове, ще не запевнило жінок про те що сталося. Марія Магдалина у смутку та плачі приймає воскреслого Господа за садівника і запитує Його про тіло, думаючи, що хтось таємно забрав його. І лише придивившись, вона впізнає Спасителя та в радості простягає руки до Нього. Приклад такої віри являють нам нині жінки-мироносиці. Вони не знають ще про воскресіння Господа з мертвих, але зі смиренням роблять те, що велить їм серце – хочуть і померлому послужити, як служили живому. Вони відкладають усі справи, вони долають страх перед можливим покаранням від сильних світу цього, яким скуті навіть апостоли, але роблять те, що у їхніх силах – беруть миро і йдуть до гробу. І за цю довіру та любов, які долають і зневіру, і страх, і сумніви, жінки-мироносиці першими були удостоєні радості почути слова, сповіщені через ангелів: «Чого шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, Він воскрес» Цього дня коли ми вшановуємо жінок-мироносиць вітаю всіх сестер у Христі – парафіянок нашої Свято-Покровської церкви, всі жінок християнок. Нехай приклад жінок-мироносиць надихає вас, а їхнє молитовне заступництводопомагає вам у всі дні життя! Ви є спадкоємицями мироносиць, бо наслідуєте їхню віру й добрі діла. Дякую за вашу турботу про храм і Церкву, про нашу християнську родину. Ви є прикладом для молоді , для дітей які успадкують вашу любов до Бога, Церкви і Віри Православної української. Нехай винагорода вам буде від Бога така ж, як і для мироносиць. Неділя жінок мироносиць.
Жінки, які першими прийшли до гробу Спасителя щоб намастити Його тіло пахощами за звичаєм іудейським. Рано вранці йдучи до гробу вони турбувалися про те як знову послужити своєму Учителю навіть померлому. До гробниці був привалений великий камінь, який вони не сподівалися відсунути власними силами. Жінки-мироносиці, і апостоли були здивовані неочікуваною подією – воскресінням Ісуса Христа, що навіть до явних ознак чуда ставляться з недовірою, а свідчення сприймають лише отримавши кілька запевнень.
Свідчення ангела про воскресіння Христове, ще не запевнило жінок про те що сталося. Марія Магдалина у смутку та плачі приймає воскреслого Господа за садівника і запитує Його про тіло, думаючи, що хтось таємно забрав його. І лише придивившись, вона впізнає Спасителя та в радості простягає руки до Нього. Приклад такої віри являють нам нині жінки-мироносиці. Вони не знають ще про воскресіння Господа з мертвих, але зі смиренням роблять те, що велить їм серце – хочуть і померлому послужити, як служили живому. Вони відкладають усі справи, вони долають страх перед можливим покаранням від сильних світу цього, яким скуті навіть апостоли, але роблять те, що у їхніх силах – беруть миро і йдуть до гробу. І за цю довіру та любов, які долають і зневіру, і страх, і сумніви, жінки-мироносиці першими були удостоєні радості почути слова, сповіщені через ангелів: «Чого шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, Він воскрес» Цього дня коли ми вшановуємо жінок-мироносиць вітаю всіх сестер у Христі – парафіянок нашої Свято-Покровської церкви, всі жінок християнок. Нехай приклад жінок-мироносиць надихає вас, а їхнє молитовне заступництводопомагає вам у всі дні життя! Ви є спадкоємицями мироносиць, бо наслідуєте їхню віру й добрі діла. Дякую за вашу турботу про храм і Церкву, про нашу християнську родину. Ви є прикладом для молоді , для дітей які успадкують вашу любов до Бога, Церкви і Віри Православної української. Нехай винагорода вам буде від Бога така ж, як і для мироносиць.