Святом Входу Господнього до Єрусалиму ми, дорогі брати та сестри, відкрили чергову сторінку життя нашого Спасителя та історії нашого спасіння – Страсну седмицю. Ще декілька днів і Господь завершить Своє земне життя і в цьому буде звершення всього, всієї ідеї боговтілення. Сам Спаситель згодом підтвердить це на Хресті. Не впустивши ні пари з вуст, на кінець, з останнім подихом промовиши лише одне: «Звершилось!»
В суботу на вечірнім Богослужінні на третій неділі Великого посту в усіх храмах на середину виноситься Хрест для поклоніння. Ми наближаємось до найтаємнішої теми християнської віри - розп”яття , страждання і смерті Ісуса Христа. Наближається Велика п’ятниця і ми чуємо слова « сумна душа Моя смертельно», потім бачимо страждання, насміхання, побиття, плювання, самітність, цвяхи в руках і ногах. Ісус всіма залишений що стверджують слова « Боже Мій, Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?»
Ми наблизилися до Великого Посту і стоїмо вже, як би на порозі цього великого часу, дарованого нам Матір’ю Церквою для нашого спасіння, для нашого виправлення, для нашого покаяння.
Великий піст даний нам для того, щоб в нас відбилося Царство Небесне. А Царство Небесне – це Царство любові. Царство любові неможливо досягнути без уміння прощати, уміння бути милосердними навіть до своїх кривдників.
Неділя про Страшний суд.
«Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі ангели з ним, тоді сяде на престолі слави Своєї, і зберуться перед Ним усі народи…»
