У четверту неділю після Паски читається Євангеліє про розслабленого.
Чому навчає нас ця розповідь.
В центрі розповіді крик розслабленого до Ісуса Христа. « Не маю людини…» Це є викликом людському егоїзму - кожний за себе і для себе. Багато сліпих, кривих, хворих . Всі чекають порушення води - чекають зцілення. Але кожний забуває про інших і тільки порушується вода кидається вперед щоб першим отримати допомогу.
Багато хто скаже що так влаштований світ. Своя сорочка ближче до тіла говорить приказка. Все побудовано на особистому і колективному егоїзмі. Дійсно ця розповідь про це і кожний хто знаходиться біля купальні хворі на егоїзм тому і крик: « Не маю людини …» А людина починається там де зникає егоїзм. Така людина звертає увагу на свого ближнього з любов”ю і бажанням допомогти . І кожний хто приходить на допомогу до одинокої і страждаючої людини приймаючи біду ближнього як свою є справжнім християнином. Приходить полюбити і зцілити хворого. Запитання «Чи хочеш бути здоровим» є нічим іншим як бажанням допомогти і виявом справжньої любові.
Звичайно, релігія також буває егоїстичною і зайнята тільки своїми проблемами. Але така релігія не є суті християнством. Скільки б вона не прикривалась християнською термінологією християнською не буде. Тільки та любов , яка за словами апостола Павла, «влилась у серця наші Духом Святим…» є нова, остання і вічна. Про неї святе Євангелія , і наша віра.