Неділя про Страшний суд.
«Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі ангели з ним, тоді сяде на престолі слави Своєї, і зберуться перед Ним усі народи…»
Якщо ми уважно прочитаємо притчу про Страшний Суд то зрозуміємо що серцевиною цієї притчі є заповідь і одкровення любові . Світ буде осуджений любов’ю. Це і є основний сенс слів Христа, які ми чуємо у притчі. Вчення Христа в тому , що воно не закликає до свободи, чи до наукової організації суспільства , ні до справедливого розподілу земних благ ,а говорить про любов до конкретної людини , без якої неможливий ніякий закон, і справедливість. Як полюбити ближнього ? На це питання дає відповідь притча про Страшний суд. «…голодував Я і ви дали Мені їсти, спраглим був і ви напоїли Мене, був недужим і ви відвідали Мене, у в’язниці був і ви прийшли до Мене…» і т.д. Тільки людина яка любить Христа може полюбити ближнього і поступити так як сказано у притчі. Бо сказано « зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили». Порівняння Христа з кожною людиною наділяє її особливою цінністю і відкриває для нас можливість полюбити її. Це і є головний зміст притчі і одночасно серце християнства.
Для християнства людина завжди мета, завжди центр. Бо людина і створена з Любові і ради неї існує світ. Любов вище всякого закону і всякого суду. Не закон робить нас людьми а любов і тільки любов. В цьому і є правда Євангелія. Страшний суд лише важливе питання звернене до кожного : кого ти любиш і якою любов”ю наповнюєш своє земне життя.
Ось через те що настає час що наближає нас до переоцінки цінностей , зміни життя, до розкаяння і виправлення свого гріховного життя напередодні Великого посту - цієї весни оновлення нашої душі, Церква і пропонує нам Притчу про Страшний суд.
Доля ж тих які вибрали іншу дорогу - відкинули Бога, і не можуть любити ближнього: « ідіть від Мене , прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його.»
Критерієм нашого виправдання на Страшному суді є людське життя і справи які ми творимо на землі, як ми ставилися до свого ближнього. Суддею який буде судити всі народи є Син Людський тобто сам Ісус Христос. Всі хто жив на землі дадуть звіт за своє життя. Господь розділить людей . У людини є дві можливості існування у вічності. Перша це єдність і блаженство з Богом , друга це вічне страждання і муки. «І підуть ці на вічні муки, а праведники в життя вічне.» Все це залежить цілком від людини яка сама обирає свій шлях у вічність.
