Статті та проповіді

Василій Великий — Святий Василій (329—379) — святий, архієпископ Кесарії Каппадокійської в Малій Азії, визначний церковний діяч, один із Отців Церкви і найбільш шанованих на Русі святих.

Пам’ять святого Василія Християнська Церква вшановує 1 січня (14 січня за новим стилем) та 30 січня (12 лютого за новим стилем) — Собор трьох святителів.

Прохання про блага, з яким побожні звертаються до Господа, є молитвою. Однак її слід підносити не лише словесно, а насамперед у душевній налаштованості на молитву. І молитися треба завжди, з будь-якої нагоди. Сидячи за столом — молися; споживаючи хліб — склади подяку Богові, який подав тобі харч; зміцнюючи неміч тіла вином, пам’ятай Того, Хто дав цей дар, щоб звеселити серце та усунути недуги. Коли ж завершиш трапезу — нехай не гасне в тобі пам’ять про Благодійника.

На будь-який заклик тебе до молитви відповідай: «Готове серце моє», — і перебувай на богослуженні аж до останньої молитви, маючи за велику для себе шкоду полишити її. Бо ж коли, споживаючи їжу для підкріплення своєї плоті, перебуваєш за трапезою невідлучно, допоки не наситишся, і безконечної потреби нелегко встаєш з-за столу, то чи ж не більше маєш ти залишатися до кінця духовної поживи й укріпляти душу молитвою?

Усе життя нехай буде часом молитви. Однак через напруження псалмоспіву й клякання треба перепочивати, роблячи перерви, отож буде слушно узгоджувати молитву з тим часом, який їй відводили святі нам для прикладу. Так, великий Давид мовив: «Опівніч вставав я прославляти Тебе за закони правди Твоєї» (Пс. 118, 62). А ось бачимо і його послідовників Павла та Силу, що опівночі хвалили Бога у в’язниці (див. Діян. 16, 25). Потім той самий пророк мовить: «Увечорі, і вранці, і опівдні буду оповідати і звіщати» (Пс. 54, 18). Але й о третій годині відбулося зіслання Святого Духа, про що знаєш із Діянь (2, 15). Дев’ята година нагадує страсті Господні заради життя нашого. Але позаяк Давид казав: «Сім разів на день я хвалив Тебе за закони правди Твоєї» (Пс. 118, 164), а згадані години не становлять семиразового моління, то полудневу молитву треба розділити на молитву перед трапезою і після неї, аби й нам протягом кожного дня слугувало за взірець це правило: «Сім разів на день я хвалив Тебе» (Пс. 118, 164).\

Перед своїми стражданнями, Ісус показує  своїм  учням те, що від них було приховано до певного часу. Ця подiя вiдбулася перед голгофськими стражданнями  Господа нашого Iсуса Христа. Цього разу Господь показав Своє Божество апостолам Петру, Якову та Iоану. Сучасники Христа бачили чудеса, якi творив Господь, але перед собою вони бачили хоч i святу, але все-таки людину. Божество Iсуса Христа залишалося невидимим навiть для апостолiв.

Праці патріарха Філарета
Слово про спасіння душі

  Спасіння душі – це загальнохристиянська мета. 
  Звичайне розуміння спасіння душі – це приготування себе до загробного життя. Дійсно, ми живемо на землі для того, щоб увійти у вічність. Вічність, як і безсмертя душі, від нас не залежить. Такими нас створив Бог. 
Але від кожного з нас залежить, що чекає нас у вічності: блаженство чи страждання. Щоб увійти у вічне блаженне життя, треба на землі жити духовним життям.

Всі святі моліть  Бога  за нас! 

 Православна  церква живе  за  помісним  принципом, тобто  у  кожній  державі  існує  окрема  помісна  церква   яку  очолює   предстоятель  церкви  чи  то  патріарх,  чи  митрополит. Вона  керується   Апостольськими  Правилами  та  Церковними  Канонами . Всі Помісні церкви є  єдиними у сповіданні  Віри бо  віра  у них єдина .  Главою  Церкви є  Господь  наш  Ісус  Христос. Кожна   Церква  вшановує  всіх  святих    Вселенської  Православної  Церкви .

Якомога ближче наблизитися до Господа.Архієпископ Іоанн Сан-Франциський про молитву

 Багато хто молиться… Звертаються до Бога в різні хвилини свого життя, не лише під впливом важких переживань, але і в радості, від надміру світлих почуттів. Нерідко — на початку якоїсь справи; рідше — у кінці. Моляться раптово, звертаючись до Творця свого в пориві подяки чи то покаяння. Моляться методично, вранці та ввечері. Моляться більш довготривало — у храмі.