23 січня у Свято-Покровській церкві м. Полтави о. Миколай Храпач разом з о. Вячеславом відслужили молебінь за здоров'я предстоятеля УПЦ Київського патріархату Cвятійшого Філарета Патріарха Київського і всієї Руси-України. Парафіяни молились щоб Господь дарував Святійшому здоров'я і многії літа. О. Миколай у своєму слові розповів про шлях Патріарха від священичого чернечого служіння аж до високого святительського патріаршого сану. З великою любовю парафіяни заспівали Святійшому Патріарху многоліття. З днем народження Святійший Владико!
18січняу деньнавечірня Богоявлення, на запрошенняуправління у справах сім'їта молодіпрот.Миколай Храпачвіслуживмолебні заздоров’яучителів, працівників тадітейшколи-інтернату №2 м.
Полтави.Післямолтви вінрозповіввсімприсутнім проСвято Водохреща, благословив іх ,привітав зісвятом таокропивприсутніххрещенськоюводою. Від зазначеноговідділуміськоїРадидітиотрималисмачніподарункитасталиучасникамисвятковогоконцерту.
13 січня отцю Вячеславу Рукасу виповнилося 40 років. Після Божественної літургії о. Миколай виголосив проповідь на тему неділі та привітав ювіляра з з днем народження. Ось уже 10 років о. Вячеслав служить священиком у Свято-Покровській церкві. Він користується авторитетом серед духовенства та парафіян. Активно приймає участь у становленні парафії. Його люблять парафіяни. Він достойно проповідує Слово Боже. Від парафіян отця привітали Зоя Солонуха та Катерина Баль та піднесли йому квіти. Зібравшись за святковою трапезою причет та активні парафіяни,духовенство бажали отцю здоров'я , духовної кріпости, Божої Благодаті та довгого служіння на нашій парафії. Многоліття і здоровя побажаємо отцю Вячеславу і ми - редколегія сайту.
Святкове літургійне богослужіння закінчилось, і діти
недільної школиПокровської церкви,
привітавши колядою парафіян та настоятеля Свято-Покровської церкви протоієрея
Миколая Храпача, вирушили у різдвяну мандрівку до садиби Івана Петровича
Котляревського.
Ось уже
більше десяти років Полтавське православне братство святого апостола Андрія
Первозваного, віддаючи шану великому українцю, відвідує на Різдво садибу
письменника. Підтримуючи традицію, дитячий вертеп разом з братчиками завітав до
затишної садибина Івановій горі, де вже
їх чекали привітні працівники музею. Колядки і вертепне дійство, що відображали
події 2000-річної давнини у виконанні дітей відбивалися у серцях присутніх
радістю свята і простотою дитячої віри. А діти у свою чергу за яскраву і
поетичну коляду були винагороджені солодощами від працівників музею.
Відроджена єдність
поколінь, що проростає паростками народних звичаїв і церковних обрядів крізь
тисячоліття часу – це мабуть головний набуток новітньої історії українського
народу. Це вселяє надію, що наші нащадки теж будуть бажати своїм сучасникам
співаючи слова різдвяного твору Івана Петровича Котляревського: