11 червня у день смерті першого Патріарха Української Православної Церкви, нашого земляка, святійшого Мстислава (Скрипника) у Свято-Покровській церкві після Божественної Літургії віідбулась панахида за спокій спочилого Патіарха, яку відслужив прот. Миколай Храпач. Цього дня парафіяни та духовенство храму помолились за спокій душі патріарха і біля хати Його Святості що на вул. Патріарха Мстислава та поклали квіти біля хати. Тут він народився та провів свої дитяччі та юнацькі роки.
Традиційно і це велике Свято - День Святого Духа, до храму приходить багато парафіян . Цього дня до храму прибули також курсанти Військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації — навчальний заклад І — ІІ рівнів акредитації, створений на базі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації у 2010 році. Військовий коледж здійснює підготовку військових фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти «молодший спеціаліст» для проходження військової служби за контрактом на посадах сержантського та старшинського складу у Збройних Силах України.
Традиційно на Свято Тройці, Пятидесятниці сотні Полтавців прийшли помолитись до Свято-Покровського храму . Відбулась Божественна Літургія та вечірня з поклонами з читаннчм молитв на призивання Святого Духа. Після вечірноьої було освячення води.
Настоятель виголосив проповідь про віру у Святу Тройцюі та зупинився на основних догматах церкви про Святу Тройцю.
ХРИСТОС ВОСКРЕС! (З проповіді патріарха Варфоломея)
Ми споглядаємо Христа, який з власної волі, через свою безмежну любов, страждав на Христі, помер і був похований заради нас і нашого ради спасіння. Ми щойно вшанували Його воскресіння з мертвих, і разом з Апостолами і Мироносцями почули з його святих уст слова: «Спокій вам!» (Ін. 20, 19) та «Возрадуйтесь!» (Мф. 28, 9) – і наші серця наповнюються радістю. Воістину, «ніхто не відбере від нас наших радощів» (Ін. 16, 22) тому, що більше ніж навіть наша власна, особиста смерть кожної окремої людини була могутньо скасована. Ось чому ми, які розіп’яли плотську суть Творця «з її пристрастями і пожадливостями» (Г ал. 5, 24) та «що вмерли з Христом: це є причина, ми віримо, що ми [будемо] жити з Ним» (Рим. 6, 8). Бо коли «ми поховані» з Христом «через Хрещення», (Рим. 6, 4) ми «поєднані з Ним», тобто, ми стали учасниками Його Воскресіння (Рим. 6, 5)