Любе братерство! Христос, коли ще мертвий лежить у гробі, вже мертвим подає життя, коли ще каменем привалений, Він всіх визволяє з кайданів пекельних. Як же нам не утішатися воскресінням Христовим уже в цей мент, коли тіло Його ще в гробі, а душа Його вже полонила пекло, вже всі праведники визволились з нього, вже й вони готуються з нами світло святкувати день воскресіння. Свята церковна пісня каже: «Ця субота є преблагословенна, бо в ній Христос лежить мертвий, але воскресне на третій день». В цій вірі, що наближається і на землі мент воскресіння й визволення світу цього з темряви смерти, підійдемо й ми, причасники, сьогодні до причастя Тіла й Крови Христової, а всі в радости душевній будемо ждати світлого менту воскресіння. — Амінь. Митрополит Василь Липківський

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ 

Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета

Преосвященним архіпастирям,боголюбивим пастирям, чесному чернецтвута всім вірним Української Православної ЦерквиКиївського Патріархату

Дорогі браття і сестри!

ХРИСТОС  ВОСКРЕС!

Серед усіх християнських свят особливою урочистістю відзначається святкування Пасхи Христової. Святкувати Пасху – це означає святкувати воскресіння Христове. Воскресіння Христове – це перемога Господа нашого Ісуса Христа над смертю у людській природі. Бог створив людину безсмертною, але через гріх Адама смерть увійшла в людську природу, і тому ми всі помираємо. Ісус Христос силою Свого Божества переміг смерть у людській природі. І тому смерть вже не царює над родом людським. Апостол Павло виголошує: «Смерте! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога? Жало смерті – гріх» (1 Кор. 15: 55 – 56). Той самий апостол, пояснюючи, хто переміг смерть, каже: «Дяка Богові, Який дав нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа» (1 Кор. 15: 57).

  Сталося це напередодні хресних терпінь Спасителя. Проте народ і апостоли все ще сподівалися, що їхній Учитель – це Той Месія, який відновить земне царство єврейському народові. Надія ця стала ще більш напруженою після того, як господь воскресив із мертвих Лазаря, хоча сама ця надія не відповідала ні духу Старозавітних пророків, ні науці Самого Спасителя, Який навчав, що Царство Його “не від світу цього” (Ів. 18,36), що воно “в середині вас є” (Лк. 17,21), і заключається те царство в “праведності і мирі і радості у Святому Дусі” (Рим. 14,17). І в Царство те може увійти не кожен, а лише той, хто покається у гріхах (Мф. 4,17) і народиться з гори (Ів. 3,3), бо воно потребує боротьби з гріхом (1Кор. 6,9-10), а в цій боротьбі неодмінно будуть терпіння і “багато скорбот” (Дії 14,22). А заснувати це царство ціною власних терпінь за наші гріхи повинен Сам Господь Ісус Христос (Мк. 8,31).

19 березня  народився  митрополит Василь Липківський.

Митрополит Василь Липківський (1864— 1937) — одна із найбільш трагічних фігур у сучасний історії України, людина, яка стояла у витоків творення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) і віддала за її становлення своє життя. Липківський очолював УАПЦ у 1921—1927 роки. Це були часи більшовицької окупації України та розгорнутого тотального владного терору, метою якого було фізичне винищення всіх інакодумців. До них належали також ті люди церкви, які не йшли на компроміси чи на співпрацю з органами.