Традиційно на Свято Тройці, Пятидесятниці сотні Полтавців прийшли помолитись до Свято-Покровського храму . Відбулась Божественна Літургія та вечірня з поклонами з читаннчм молитв на призивання Святого Духа. Після вечірноьої було освячення води.
Настоятель виголосив проповідь про віру у Святу Тройцюі та зупинився на основних догматах церкви про Святу Тройцю.
Про Пресвяту Трійцю
До часу життя патріарха Авраама віра в Єдиного Бога була надбанням небагатьох праведників, до яких належав, наприклад, Мелхиседек, цар Салимський. У потомстві Авраама монотеїстична віра була знову затверджена Богом і огороджена строгим розпорядженням Закону. Так, пророк Мойсей настановляв євреїв: “Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш - Господь один!” (Повт. 6, 4). Сам Бог повідомляє через пророка Ісаю: “Я перший і Я останній, і Бога нема, окрім Мене!” (Іс. 44, 6); “Я, Я Господь, і крім Мене немає Спасителя!” (Іс. 43, 11).
ХРИСТОС ВОСКРЕС! (З проповіді патріарха Варфоломея)
Ми споглядаємо Христа, який з власної волі, через свою безмежну любов, страждав на Христі, помер і був похований заради нас і нашого ради спасіння. Ми щойно вшанували Його воскресіння з мертвих, і разом з Апостолами і Мироносцями почули з його святих уст слова: «Спокій вам!» (Ін. 20, 19) та «Возрадуйтесь!» (Мф. 28, 9) – і наші серця наповнюються радістю. Воістину, «ніхто не відбере від нас наших радощів» (Ін. 16, 22) тому, що більше ніж навіть наша власна, особиста смерть кожної окремої людини була могутньо скасована. Ось чому ми, які розіп’яли плотську суть Творця «з її пристрастями і пожадливостями» (Г ал. 5, 24) та «що вмерли з Христом: це є причина, ми віримо, що ми [будемо] жити з Ним» (Рим. 6, 8). Бо коли «ми поховані» з Христом «через Хрещення», (Рим. 6, 4) ми «поєднані з Ним», тобто, ми стали учасниками Його Воскресіння (Рим. 6, 5)
Останній тиждень перед Великоднем носить назву Страсного, бо в цей час Церква згадує Страсті Христові. Через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень не включений у богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо, як перехід від Святої Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння.
