Новини Церкви

13 липня  Горбанівської  ікони Божої  Матері. Традиційно в цей день  духовенство та парафіяни Полтави  та  найближчих  храмів  збираються  щоб  помолитися у цей  святковий день  біля   життедайного  джерела що  на  місці  знайдення   чудодійної  ікони. Після  молебню  з  акафістом   хресна  хода  повернулася  до  храму де  було  відправлено Літургію  яку  очолив    архієпископ  Федір. За Божественною  Літургією  було зверщено  священицьку  хіротонію диякона  Олександра  Заніздру Кременчуцького  благочиння.

З благословення  керуючого  Полтавською  єпархією  архієпископа  Федора  та  на  запрошення  настоятеля храму Різдва  хрестителя  Господнього  Іоана с. Марківка Кобеляцького  району  отця  Дмитра  Луценка прот.  Миколай   Храпач  очолив  службу  з  нагоди  храмового  свята. Разом  з  настоятелем  та  прот.  Олександром  Дедюхіним  було  відслужено  Божественну  Літургію, звершено  хресну  ходу  навколо  храму,  відправлено  літію на  могилах  похоронених  священників , які  в різні  часи  служили у  цьому   старовинному  храмі , якому  вже  203  роки.  Отець  Миколай  виголосив  проповідь  на  тему  дня . По  закінченні  бійцям  АТО  були  вручені  церковні нагороди-медалі  «За  жертовність і любов  до України».  Патріаршою  відзнакою  було  відзначено  волонтерів.

Особливу  подяку  отець  настоятель   висловив  жертводавцю  Степану Кравчуку який  також  отримав  медаль  «За жертовність і любов  до  України».

13 червня  у Свято-Успенському   соборі  архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір,  відслужив панахиду за полтавським діячем, письменником, літературознавцем та краєзнавцем Петром Ротачем. Йому  співслужили священики  Свято-Покровської церкви  прот.  Миколай  Храпач та прот. Вячеслав  Рукас.

10 аргументів священика тим, хто не любить Церкву

Коли в святого Іоана Ліствичника запитали, як переконатися, чи наближається людина до Бога, чи віддаляється від Нього, він відповів: «Вірна ознака відступлення людини від Бога – це ухиляння від церковних служб».

Більшість неприємних речей, які чують на свою адресу віруючі люди, – це давно неактуальні штампи та упередження, породжені не здоровим глуздом, а старою більшовицько-атеїстичною ідеологією. Правду кажучи, переконлива більшість критиків Церкви та нас, священно- та церковнослужителів, не мають й поняття, про що вони говорять, бо казати на весь світ: «я проти Церкви й того, чим вона займається» з чистим сумлінням може тільки та людина, яка прожила у цій Церкві свідомо з десяток років, або хоча б прочитала кілька десятків (!) релігійних, церковних книжок різних авторів, ретельно пізнавши вчення та традиції Церкви з середини, а не з уст голослівних критиканів.