5 жовтня Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній перебував у Полтаві. В Свято-Успенському кафедрвльному соборі відбувся молебень який очолив Блаженнійший. Архієреї та духовенство молились за мир та спокій в Україні. Митрополит виголосив проповідь.
Деякі важливі події в історії порятунку людства, як у Старому, так і в Новому Завіті, відбувалися на горах: випробування Господом віри Авраама на одному з пагорбів у землі Моріа, передача Мойсеєві десяти Божих Заповідей на горі Синай, багато інших випадків.
Чудотворний образ, що належить до іконографічного типу Корсунської ікони, писаної євангелістом Лукою і перенесеною кн. Володимиром із Херсонесу (Корсуня) до Києва 988. Назву отримала від імення козака Горбаня, що знайшов святиню. За переказами, була явлена в 1 пол. 18 ст. на незаселеній і оточеній лісом території, де нині знаходиться с. Горбанівка. Козак Горбань мав у цій пустоші пасіку. Одного разу, під час косовиці, його коса, зачепившись за щось тверде, зламалася. Нахилившись, він побачив у траві ікону Богоматері; кінець коси поранив лик Пречистої під правим оком і з нього покотилася сльоза (слід від якої і зараз виразно видно на іконі). Краї образу, писаного на металі, були обрізані, що свідчило про колишнє зумисне пошкодження святині злодійською рукою. Вражений дивом, Горбань відніс знахідку додому, повідомивши про неї духовенство. Побл. явлення ікони забило цілюще джерело, що струменить і понині; у кін. 1990-х. його почистили й облаштували.
ПРО СВЯТУ ТРОЙЦЮ
На зорі людської історії віра в Єдиного Бога була здобутком усіх людей. Одкровення про Єдинобожжя наші прародичі сприйняли в раю і передали своїм нащадкам. Це Передання довгий час зберігалось серед наших предків, допоки вони не поринули в плотське життя і затьмарення розуму, волі та почуттів людей у пристрастях безчестя не призвели до того, що більша частина людства втратила істинну уяву про Бога. Люди, “пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце. Називаючи себе мудрими, вони потуманіли і славу нетлінного Бога змінили на подобу образу тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів… Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь”, – так пояснює апостол Павло появу язичництва – політеїзму (Рим. 1,21-23, 25).
