Статті та проповіді

Азбука для початківців духовного життя .

1. У ліжку пробуджуючись насамперед згадай про Бога, і знамення хресне поклади на себе.

2. Молитовне правило, яке є у тебе, не залишай, і ним починай проводження дня.

3. У перебігу дня, при кожній справі, молись короткими молитвами. Молитва - крила душі; молитва робить душу престолом Божим.

Василій Великий — Святий Василій (329—379) — святий, архієпископ Кесарії Каппадокійської в Малій Азії, визначний церковний діяч, один із Отців Церкви і найбільш шанованих на Русі святих.

Пам’ять святого Василія Християнська Церква вшановує 1 січня (14 січня за новим стилем) та 30 січня (12 лютого за новим стилем) — Собор трьох святителів.

Прохання про блага, з яким побожні звертаються до Господа, є молитвою. Однак її слід підносити не лише словесно, а насамперед у душевній налаштованості на молитву. І молитися треба завжди, з будь-якої нагоди. Сидячи за столом — молися; споживаючи хліб — склади подяку Богові, який подав тобі харч; зміцнюючи неміч тіла вином, пам’ятай Того, Хто дав цей дар, щоб звеселити серце та усунути недуги. Коли ж завершиш трапезу — нехай не гасне в тобі пам’ять про Благодійника.

На будь-який заклик тебе до молитви відповідай: «Готове серце моє», — і перебувай на богослуженні аж до останньої молитви, маючи за велику для себе шкоду полишити її. Бо ж коли, споживаючи їжу для підкріплення своєї плоті, перебуваєш за трапезою невідлучно, допоки не наситишся, і безконечної потреби нелегко встаєш з-за столу, то чи ж не більше маєш ти залишатися до кінця духовної поживи й укріпляти душу молитвою?

Усе життя нехай буде часом молитви. Однак через напруження псалмоспіву й клякання треба перепочивати, роблячи перерви, отож буде слушно узгоджувати молитву з тим часом, який їй відводили святі нам для прикладу. Так, великий Давид мовив: «Опівніч вставав я прославляти Тебе за закони правди Твоєї» (Пс. 118, 62). А ось бачимо і його послідовників Павла та Силу, що опівночі хвалили Бога у в’язниці (див. Діян. 16, 25). Потім той самий пророк мовить: «Увечорі, і вранці, і опівдні буду оповідати і звіщати» (Пс. 54, 18). Але й о третій годині відбулося зіслання Святого Духа, про що знаєш із Діянь (2, 15). Дев’ята година нагадує страсті Господні заради життя нашого. Але позаяк Давид казав: «Сім разів на день я хвалив Тебе за закони правди Твоєї» (Пс. 118, 164), а згадані години не становлять семиразового моління, то полудневу молитву треба розділити на молитву перед трапезою і після неї, аби й нам протягом кожного дня слугувало за взірець це правило: «Сім разів на день я хвалив Тебе» (Пс. 118, 164).\

Як відомо, після розвалу Радянського Союзу на окремі, самостійні держави, в багатьох посттоталітарних країнах, духовні керівники РПЦ не можуть змиритись з природною неминучістю залишення важелів впливу над українськими святинями, котрі сьогодні намагаються «приватизувати», або захопити, а також над віруючими народами в незалежних державах, застосовуючи для цього різноманітні способи. Не виключенням стала і Україна, в котрій і до нині точиться боротьба за управління Українською Церквою та її православним, віруючим народом.

На  прохання  парафіян  та  читачів  Сайту  подаємо  погляд  на  переговори  між УПЦ Київського  патріархату  та УАПЦ. Він  на  наш  погляд  є  досить правдивим.

Юрій ЧОРНОМОРЕЦЬ

Історія нікого нічому не вчить. Залишається робити висновки з досвіду, із тих подій, свідками яких ми є. Можливо, ці висновки багатьом не сподобаються, але їх потрібно зробити сьогодні. Щоб мати завтра.

На арабському Сході жінка - лише тінь чоловіка. За нею зазвичай визнаються лише дві ролі: бути предметом насолоди і засобом для продовження роду. В обох випадках ми маємо справу з жінкою-річчю. Роль дружини зводиться до того, щоб давати чоловікові насолоду, на яку вона сама не має права претендувати.

На місце предмета насолоди і наложниць стародавнього світу і Сходу християнство ставить дружину - сестру у Христі (1Кор.9: 5), співспадкоємицю благодатного життя (1Пет.3: 7). Будь-яке відношення до жінки або чоловіка (поза шлюбом або навіть у шлюбі) - лише як до джерела тільки плотської насолоди з християнської точки зору є гріх, бо воно передбачає розчленування триєдиної людської істоти, робить частину її річчю для себе." - прот. Гліб Каледа.