Інформаційний шквал, який переживає сучасне суспільство, здається не може залишити білих плям чи прогалин в нашій пам’яті. Але дві світових війни, Голодомор і більшовицько-комуністичні репресії, які переніс український народ у ХХ столітті, знищили цілі покоління українців, імена яких невідомі до цього часу, а добра пам'ять про українських патріотів знищена тоталітарним режимом.
Задовго до початку самого Великого посту Церква повідомляє нас про нього і кличе вступити в підготовчий період. До кожної із важливих подій церковного річного кола, до великих свят, до посту Церква підготовляє нас – передсвятами чи підготовчими неділями; це характерна риса Православної літургійної традиції. Оскільки Церква знає, що важко віруючим перейти від одного духовного переживання до другого, тому задовго до початку справжнього подвигу Церква звертає нашу увагу на важливість посту і призиває задуматись над його значенням. Це приготування триває впродовж чотирьох неділь перед постом, і кожне з воскресних євангельських читань посвячене одній із основних сторін покаяння.
„Сьогодні прийшов Христос на Йордан хреститися; сьогодні Іоан доторкається до глави Владики; Сили Небесні жахаються, бачачи преславне таїнство… ми ж, просвітившись, взиваємо: Слава Богу, що явився, і на землі став видимим, і просвітив світ.” (Стихира на хвалітних, гол.4) Величність свята Богоявлення напевно можна відчувати більше серцем, аніж розуміти силою людського інтелекту, бо розум наш не може збагнути, як над водами Йордану сьогодні явила Себе людству Божественна Тройця Пресвята. І в який спосіб!
Бесіда святителя Іоана Золотоустого в день Різдва Спасителя нашого (уривок)
Від редакції: Наводячи цей уровик (а саме – закінчення) бесіди святителя Іоана в день Різдва Христового, хочемо відзначити, що язичники кінця IV ст. й матеріалісти ХХ-ХХІ століть мало чим відрізняються у своїх переконаннях – і ті, й інші відкидають істинного Бога заради людських думок та міркувань. Зрештою, як мало відрізняються й нецерковні люди, які свято у храмі з легкістю можуть перетворити на штовханину та сварку.
Божественна Євхаристія є зосередженням усього церковного життя і основою духовного життя кожного православного християнина. Цю основу поклав Сам Спаситель світу, сказавши: «Це творіть на спомин про мене» (Лк. 22;19; 1 Кор. 11, 24-25). Наше духовне життя невід’ємне від Євхаристії, бо Євхаристія – це шлях до спасіння, про який говорив Господь після насичення п’яти тисяч людей. Беручи до уваги слова священномученика Іринея, єпископа Ліонського, котрий сказав: «Наше вчення спільне з Євхаристією, а Євхаристія підтверджує наше вчення», можна зробити і головний висновок про питання щодо основ духовного життя в Православ’ї: духовне життя православного християнина – наше духовне життя повинне бути з Євхаристією, а вірне ставлення і розуміння цього таїнства в свою чергу буде підтверджувати правильність духовного життя. Відповідно, Божественна Євхаристія – це не просто основа, а основа основ духовного життя і запорука спасіння для всіх християн (Ін. 6, 56; 54).
Останній тиждень перед Великоднем носить назву Страсного, бо в цей час Церква згадує Страсті Христові. Через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень не включений у богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо, як перехід від Святої Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння.
