Приклад відданості і служіння Церкві
13 червня 1939 року народилася в селянській родині в селі Мильцях під
Полтавою Катерина Олексіївна Клименко. Дитячі роки припали на тяжкі воєнні та
повоєнні роки. Розповідала, що в дитинстві не могла наїстися, а в голод 1946-го,
навесні ходила з сільськими дітьми на поля збирати гнилу, промерзлу картоплю. Одного
разу їх наздогнав об’їждчик, старші діти втекли в посадку, а вона була така
мала, що не змогла втекти і впала між скиби ріллі.
Новітня війна… її навіть можна не помітити, коли вона розпочалася. Коли здавалося б братній народ став проявляти ворожість і коли ця ворожість досягла міри газової, молочної, сирної, чи солодкої шоколадної війни, а сусідня держава вже захопила за допомогою «зелених чоловічків» тисячі квадратних кілометрів суходолу і моря, майже весь військовий флот і пограбувала мільярди гривень національної валюти, вбиває одновірців і тих кого вона називала братами. Але і новітня війна однакового багряниться пролитою кров’ю, яка, як і кров Авеля, взиває до Неба.
9 травня духовенство Свято-Покровського храму розпочало панахидою за всіх загиблих під час Другої світової війни. Потім священики міста зібралось у Свято-Успенському кафедральному соборі де було відслужено загальну панахиду . На панахиді молились представники місцевої влади , парафіяни. О 12 годині біля памятника слави зібрались полтавці- ветерани, молодь, військові , духовенство. Присутні вшанували пам'ять всіх спочилих у війні хвилиною мовчання . Архиєпископ Федір та духовенство разом відслужили панахиду. Всі присутні поклали квіти до вічного вогню.

