Боляче згадувати про втрату. Відсторонюєшся, пробуєш відтіснити біль повсякденністю. Але він не зникає, просто його не сприймаєш. Лише коли в пам'яті відновлюються мимоволі якісь дрібні деталі, біль загострюється, виринає на поверхню свідомості. І відступає, коли вже по-новому сприймаєш те, що доля зблизила і розлучила різних і несхожих між собою людей.



