10 аргументів священика тим, хто не любить Церкву
Коли в святого Іоана Ліствичника запитали, як переконатися, чи наближається людина до Бога, чи віддаляється від Нього, він відповів: «Вірна ознака відступлення людини від Бога – це ухиляння від церковних служб».
Більшість неприємних речей, які чують на свою адресу віруючі люди, – це давно неактуальні штампи та упередження, породжені не здоровим глуздом, а старою більшовицько-атеїстичною ідеологією. Правду кажучи, переконлива більшість критиків Церкви та нас, священно- та церковнослужителів, не мають й поняття, про що вони говорять, бо казати на весь світ: «я проти Церкви й того, чим вона займається» з чистим сумлінням може тільки та людина, яка прожила у цій Церкві свідомо з десяток років, або хоча б прочитала кілька десятків (!) релігійних, церковних книжок різних авторів, ретельно пізнавши вчення та традиції Церкви з середини, а не з уст голослівних критиканів.
Без цього суперечки на теми в яких вони нічого не розуміють виглядають так само дивно та нерозумно, як виглядала б критика вищої математики чи фізики твердого тіла учнями молодших класів. Перш ніж упевнено стверджувати щось у будь-якій суперечці, спочатку потрібно знайти не лише власні аргументи, але й хоча б трохи бути знайомим із аргументацією своїх опонентів. А так, всі оці голосні виступи проти Церкви людей, які жодного разу не були на Всенічній та не читали Біблію -просто голослівна істерика. При чому, істерика викликана не об’єктивними причинами, але перш за все внутрішніми проблемами та власними невдалими пошуками сенсу життя. Такі люди, зазвичай, борються не з Церквою та священиками, а самі з собою, зі своїми комплексами, фобіями, відчуття провини та сорому та ще з купою власних психологічних і духовних проблем. Принаймні мені особисто вже давно не щастило чути якісь особливо оригінальні чи свіжі аргументи від безбожників. Вершиною атеїстичних насмішок були цитати Лео Таксіля, Омеляна Ярославського, а максимум – Вольтера, трохи стилізовані для нашого часу. А тому, сучасний атеїст – це не свідомий і освічений бунтар проти Бога та системи, як це було в часи вільнодумства, але бідна та нещасна людина, готова триматися хоч би вже й за трухляву та смердючу комуністичну ідеологію, тільки б не визнати себе грішником, а своє життя повним лайном. Вибачте за слово “грішник”