Євангельське читання 6 неділі по Пятидесятниці розповідає про зцілення розслабленої, паралізованої людини. Зцілюючи розслабленого Ісус говорить йому «Прощаються тобі гріхи твої». Цими словами Христос нагадує нам про гріх як джерело всіх хвороб. Тут не йдеться про те, що будь-яка наша хвороба є результатом нашого гріха. Людина хворіє через наслідки первородного гріха. І хоча ми не є співучасниками гріхопадіння прабатьків, проте наслідки їх гріхопадінь приводять нас до хвороб і, смерті. 
Господь спочатку каже: «прощаються тобі гріхи твої» , а потім «встань, візьми постіль твою, і йди до дому свого» Сама послідовність цих слів показує, що прощення гріхів відноситься до духовної природи, а зцілення від паралічу до видимої, фізичної. Спочатку Господь позбавляє людину від більшого зла — гріха, а вже потім від фізичної хвороби. Господь не залишив нас в гріху, а продовжує зціляти нас через сповідь і причастя. В Таїнстві сповіді священик — лише свідок і знаряддя Божого Промислу, а прощення гріхів звершує тільки Бог. Христос, прощаючи гріхи і зцілюючи, якраз свідчить про свою Божественність. Він прощає Святі отці навчають що Господь прощає гріхи і тільки потім зцілює для того, щоб показати всім: якщо Він може зцілити паралізованого то і відпусти гріхи, теж у Його владі. Господь говорить «щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи» бо Він є Бог. Напевно, і сам розслаблений мав віру, але його параліч був такий сильний, що він і говорити не міг, бо не володів своєю мовою. Писання свідчить саме про віру тих, хто приніс хворого. І цим навчає нас що і над нами можуть бути звершені чудеса за вірою інших, і за нашою вірою можуть відбуватися чудеса над нашими рідними та близькими. Господь допомагає нам через віру наших батьків, друзів, наставників. Євангеліє переконує нас у тому, що віру людей, які бажають нам добра і моляться за нас, бачить і чує Бог Відпускаючи гріхи, Ісус Христос говорить цій людині «дитя». Яке щастя, яка радість бути названим Самим Богом «чадом». Усі, хто увірував у Христа, хто належить Його Святій Церкві, хто отримує від Нього прощення гріхів, стають Його чадами, Його дітьми: «ми — діти Божі». А якщо діти, то й спадкоємці Царства Божого, яке Господь обіцяє віруючим у Нього. Це дар почати жити у злагоді з Богом. Людина отримує здоров’я тілесне і духовне для того, щоб мати сили слідувати за Богом, підніматися сходами чеснот як нова людина, як чадо Боже: «пильнуючи, майте досконалу надію на благодать, що подається вам у явлінні Іісуса Христа. Як слухняні діти, не повертайтесь до похотей, що були в час вашого невідання, але, за прикладом Святого, Котрий покликав вас, і самі будьте святі в усіх вчинках» — повчає у своєму посланні апостол Петро
