Христос народився! Славімо його! Вперше Різдво Христове почали святкувати лише в IV ст. Різдво довгий час святкувалося разом із святом Богоявлення 6 січня. Вирішальну роль у впровадженні окремого свята Різдва Христового зіграли три Отці: Василій Великий, Григорій Богослов та Іоан Золотоустий. Святий Василій Великий був першим, хто почав святкувати Різдво Христове 25 грудня в Кападокії між 371 і 374 роками. Григорій Богослов запровадив цей празник у Константинополі з 379 року. Святитель Іоан Золотоустий закликав вірних в Антиохії у 386 р., до шанування свята Різдва Христового, приводячи докази: "25 грудня є днем народження Спасителя, що підтверджується документами про перепис при Августі, які зберігаються в Римі, та інші. "
«Сьогодні звершилося те, через що колись печалилися праотці, що провіщали пророки і що бажали бачити праведники», – так промовляє до нас святитель Іоан Золотоустий і далі «”Бог на землі з’явився у плоті і перебував між людьми”. Пришестя у світ і втілення Сина Божого має ясну і визначену мету: воно стверджує любов Божу до нас, яка виявляється у хресній жертві Господа Ісуса Христа заради спасіння всього людства від рабства гріху та від смерті. Про це нам свідчить Євангеліє: «Так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне». Ми святкуємо і вшановуємо не просто історичну подію з минулого, але нагадуємо собі, що Син Божий народився від Духа Святого і Марії Діви не задля Себе Самого, а заради нас та заради нашого спасіння. Тому і закликає Церква в ці дні: «Христос народжується – славте! Христос з небес – зустрічайте! Христос на землі – возносьтеся!» Святкуючи Різдво Христове, розуміймо Бог здійснив усе, що треба для нашого спасіння. І лише від нас залежить, чи приймаємо ми Його дар, чи віруємо, як навчає нас вірити Христос і Його Церква, чи живемо ми згідно з вірою, додержуючись всього, що заповів нам Спаситель.