Стрітення Господнє

За законом Мойсея у євреїв кожен первісток чоловічої статі на сороковий день від народження мав бути посвячений Богу, для чого і приносився матір’ю у Божий храм. А коли, за законом Мойсея, минули дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом, як у Законі Господнім написано: «Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу».

Немовля Господь принесений був у Храм Єрусалимський Богоматір’ю і Іосифом в нинішній день, який є соро­ковим від різдва Спасителя. За законом Мойсея жінці, яка народить дитину чоловічої статі, заборонено було входити у храм протягом 40 днів: це були дні очищення. До всякої святощі не буде вона доторкатися, і до святині не ввійде аж до виповнення днів очищення її. А по виповненні днів очищення її за сина або за дочку, принесе вона однорічне ягня на цілопалення та голубеня або горлицю на жертву за гріх. Хоч Марія, ставши матір’ю Господа, освятилась народженням Його і, не переставши бути Дівою, не мала потреби в очищенні, все ж вона, з глибокої поваги до закону Мойсея, виконала його.

А був у Єрусалимі один чоловік на ім’я Симеон, людина праведна та благочестива, що утіхи чекала Ізраїлю. І Святий Дух був на ньому. І від Духа Святого йому було звіщено смерті не бачити, перш ніж побачить Христа Господнього. І Дух у храм припровадив його. І як вносили батьки Дитину-Ісуса, щоб учинили над ним за звичаєм законним, взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: «Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!» І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було сказано. А Симеон їх поблагословив та й прорік до Марії, Його ма­тері: «Ось призначений Цей багатьом на падіння і уста­вання в Ізраїлі, і на знак сперечання,— і меч душу прошиє самій же тобі, — щоб відкрились думки сердець багатьох!». У храмі була Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племені Асирового, — вона дожила до глибокої старості, живши з мужем сім років від свого дівування, удова років вісімдесяти й чотирьох, що не від­лучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами. І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

Слава Симеона, який прийняв Господа, збулася. Ісус Христос дав людям новий закон благодаті й любові. Але його вчення, як і сам Спаситель світу, стали для багатьох предметом ненависті й протиріччя. А Матір Божа, бачачи страждання і хресну смерть Свого Божественного Сина, пережила стільки горя і сердечних мук — немов той меч душу її прошив. .

Стрітення належить до числа древніх свят. Його опи­сують у своїх творах Отці Церкви III століть. Особливо урочисто його почали святкувати при імпера­торі Юстиніані, коли з ним було пов’язано спогад про врятування Константинополя від страшної моровиці.