Свято-Покровська Церква, м. Полтава

"Свято-Покровський храм — перший храм, що побудований у Полтаві, після майже столітнього панування богоборчого режиму. Він постав на землях колишнього Покровського жіночого монастиря.
 Будівництво церкви велось силами парафіян і було закінчено у 1996 році ... "

 

120-річчя Полтавського краєзнавчого музею .

 

27 жовтня на  запрошення керівництва краєзнавчого музею священики Покровської церкви   протоієрей  Миколай  Храпач  та ієрей  Вячеслав взяли участь в урочистому зібрані .

Полтавський краєзнавчий музей — краєзнавчий музей у місті Полтаві, найбільше зібрання пам'яток і предметів історії, археології, природознавства, етнографії і культури в цілому, свідчень і матеріалів про видатних осіб Полтавщини.ні з нагоди 120-річчя Полтавського краєзнавчого музею.

 

Музей засновано у 1891 році за ініціативою вченого-ґрунтознавця професора Василя Докучаєва, який в 1888—1892 роках проводив дослідження ґрунтів Полтавської губернії, а в 1890 році запропонував створити в Полтаві природничий музей. В основу музею лягли колекції, що зібрала експедиція професора Докучаєва — зразки ґрунтів — 4 тисяч одиниць; зразки гірських порід — 500 одиниць; гербарій — до 800 аркушів. На чолі музею став Михайло Олеховський. Спочатку експозиція займала три кімнати флігеля у дворі земства, а з 1908 року йому відвели третій поверх у новозбудованому приміщенні губернського земства.

У 1906 році Полтавському губернському земству Катериною Скаржинською була подарована значна колекція — 20 тисяч експонатів, яка була нею зібрана у своєму маєтку — х. Круглику на Лубенщині. На початку XX століття до Музею Полтавського земства надійшла колекція Павла Бобровського. У 1920 році відбулося відкриття експозиції Центрального пролетарського музею Полтавщини, якому було передано весь будинок губернського земства. У 1920—1941 роках діяла окрема експозиція «Кабінет Славних полтавців». У 1921—1924 роках музей очолював український археолог Михайло Рудинський. У різний час в музеї працювали вчені та діячі культури, дослідники Полтавщини — археологи й етнографи Іван Зарецький, Вадим Щербаківський, Костянтин Мощенко, Олександр Тахтай, природознавці — Володимир Вернадський, Микола Гавриленко, Валентин Ніколаєв, художник Никанор Онацький, композитори і фольклористи Федір Попадич, Василь Верховинець.

З Полтавщиною пов'язані імена багатьох видатних людей. В експозиції вміщено власні речі Леоніда Глібова; завіса для Полтавського театру, виконана Григорієм Мясоєдовим, рушники, подаровані Оленою Пчілкою музеєві Полтавського губернського земства. Окреме місце займають матеріали, присвячені уродженцю Полтави Юрію Кондратюку.

На урочистому заході були присутні представники влади, працівники музею, митці, інтелігенція міста та області.

Урочистість надзвичайно прикрасили виступи артистів Полтавського обласного драматичного театру ім. М. Гоголя та симфонічного оркестру під керівництвом народного артиста України Віталія Скакуна.

Наприкінці вечора до слова було запрошено єпископа Полтавського і Кременчуцького Федора. Владика побажав працівникам музею і всім присутнім Божої допомоги у праці на благо України та українського народу. Також вручив директору музею Катерині Фесик Благословенну грамоту Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.