Свято-Покровська Церква, м. Полтава

"Свято-Покровський храм — перший храм, що побудований у Полтаві, після майже столітнього панування богоборчого режиму. Він постав на землях колишнього Покровського жіночого монастиря.
 Будівництво церкви велось силами парафіян і було закінчено у 1996 році ... "

 

ЮРАШ: СПРОТИВ ХРЕСНІЙ ХОДІ – ЗНАК ДЛЯ УПЦ (МП), ЩО СЛІД БУТИ З НАРОДОМ, А НЕ З ТЕРОРИСТАМИ

ЮРАШ: СПРОТИВ ХРЕСНІЙ ХОДІ – ЗНАК ДЛЯ УПЦ (МП), ЩО СЛІД БУТИ З НАРОДОМ, А НЕ З ТЕРОРИСТАМИ

14 липня 2016,

Негативна реакція українського суспільства на організовану УПЦ (МП) хресну ходу – це сигнал для цієї церкви, що вона повинна шукати моделі, аби ставати органічною частиною суспільства, а не надалі аплікувати ті всі схеми, які абсолютна більшість громадян України не сприймає.

 

Таку думку у коментарі ІА ZIK висловив директор Департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури України, відомий релігієзнавець Андрій Юраш.

«Події останніх днів показали, що сама організація цієї ходи стала дуже дражливим моментом релігійного і політичного життя у державі. До неї дуже по-різному ставляться політичні і релігійні організації, виходячи з власних позицій. З одного боку, це, можливо, є й перебільшенням значення цієї події і того, як це все відбувається. З іншого боку, це віддзеркалює загальне ставлення до будь-яких акцій, які Українська Православна Церква в єдності з Московським Патріархатом робить останнім часом в Україні», – зазначив він.

На його думку, в цьому випадку необхідно виходити із законодавчої площини. За словами Юраша, і українська Конституція, і інші законодавчі акти України дозволяють вільне волевиявлення громадян – політичне і тим більше релігійне. Інша річ, якщо в рамках такого заходу є моменти, які вже не можна тлумачити як суто релігійні, тобто коли там використовується політична символіка, залучаються громадяни інших держав. «Тоді правоохоронні органи мають це чітко відстежувати і належним чином реагувати, залучаючи відповідних людей, а якщо це набуде масового характеру, то, можливо й зупиняючи саму ходу», – зазначив релігієзнавець.

«Тобто я вважаю, що треба ставитися спокійно як до факту релігійного життя і як до певної акції, яку УПЦ (МП) свідомо задумала, щоб показати свою чисельність, важливість і впливовість в нашій державі. З іншого боку, це спричинило таку бурхливу реакцію більшості суспільства, і дивуватися тут нічому, оскільки соціологічні дослідження останніх уже дуже багатьох років, а тим більше останніх двох років, переконливо показують, що кількість віруючих в Української православної церкви (МП) є в кілька разів меншою, ніж тих, хто хоче бачити в Україні Помісну українську церкву. Тому прагнення цієї статистично меншої частини суспільства утвердитись і показати свою значимість у політичних масштабах України викликало таку різку реакцію суспільства. Це є дуже значний знак для УПЦ (МП), що вона повинна шукати моделі, аби ставати органічною частиною суспільства, а не й надалі аплікувати ті всі схеми, які абсолютна більшість наших громадян не сприймає», – переконаний Юраш.

Також він додав, що всі прекрасно розуміють, хто стріляє в українських військових на Донбасі і хто окупував Крим. «Де-факто абсолютна більшість сепаратистів і терористів на Донбасі – це ті, хто є з цією церквою в одній огорожі, хто є вірними або Української православної церкви в єдності з Московським патріархатом, або взагалі Московського патріархату як такого. Тому, звісно, якщо церква хоче себе почувати органічною частиною суспільства, вона повинна усвідомлювати всі ці знаки, неформальні і формальні послання, які робить українське суспільство», – зазначив він.

Окрім того, Юраш заявив, що в умовах війни будь-яка акція, навіть формально релігійна навряд чи може розглядатися суто як релігійна подія. У будь-якому разі такі масштабні заплановані багатотисячні хресні походи вже переростають межі суто релігійної події і вже стають «подією ідеологічного життя, частиною певного загального протистояння у державі».

«Задумувалася ця хода і реалізовується вона як маніфест. Це не стільки жест духовний і релігійний, скільки спроба з боку конкретної релігійної організації показати свою важливість. Припускаю, що організатори, плануючи цю акцію, не думали, що вона викличе настільки серйозний спротив з боку значної частини українського суспільства», – сказав Юраш.

Водночас він вважає, що провокацій під час проведення цієї ходи виключати не можна, але це все мають відстежувати правоохоронні органи.

«І вчора ми чули багато заяв з боку і СБУ, і МВС, що їхні співробітники постійно супроводжують хресну ходу й активно моніторять ситуацію. Вчора, наприклад, радник міністра внутрішніх справ Шкіряк навіть сказав, що є не лише формальне зовнішнє спостереження, а є й так зване включене спостереження, коли відповідні працівники правоохоронних органів є серед учасників колони і намагаються отримувати інформацію безпосередньо зсередини. До речі, та колона, яка рухається зі Сходу, у найкращі свої часи рідко коли нараховувала більше як 150 осіб, тобто тих, хто реально йде до Києва і залишається там ночувати. Колона із Заходу має більше людей – тисячу чи трохи більше. Таким чином, на цей момент це не є якісь винятково вражаючі цифри щодо тих, хто бере участь у цій демонстрації», – додав Юраш.

Як повідомлялося, 9 липня з Почаївської лаври (Тернопільщина) стартувала Всеукраїнська хресна хода, організована Українською православною церквою Московського патріархату. 3 липня стартувала хресна хода зі Свято-Успенської Святогірської лаври на Донеччині. 27 липня його учасники прибудуть до столиці, де зустрінуться з учасниками Хресної ходи з Почаївської лаври.

У соціальних мережах пролунав шквал обурення через хресну ходу в Харкові 10 липня, учасники якої, зокрема, використовували георгіївські стрічки і значки з російським царем Миколою Другим.

 

Народний депутат фракції «Народний фронт» радник глави МВС Антон Геращенко закликає утриматися від провокацій навколо хресної ходи Української православної церкви Московського патріархату. На його думку, ця так звана хресна хода задумана за межами України, щоб дестабілізувати ситуацію в суспільстві.