Свято-Покровська Церква, м. Полтава

"Свято-Покровський храм — перший храм, що побудований у Полтаві, після майже столітнього панування богоборчого режиму. Він постав на землях колишнього Покровського жіночого монастиря.
 Будівництво церкви велось силами парафіян і було закінчено у 1996 році ... "

 

Воздвиження Животворящого Хреста Господнього

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі брати і сестри! Сьогодні Свята Церква повертає нас на Голгофу.

Щойно ви почули читання Євангелія, в якому розповідається про розп’яття Сина Божого. І, вочевидь, кожне слово його вражало наше серце і пронизувало нас співчуттям до Христа, Який ніс на собі хреста – знаряддя Своїх майбутніх мук.

 

Ось учора за вечірнім богослужінням насередину церкви ми винесли хрест. Коли цей хрест виноситься і особливим чином воздвигається насередині церкви, ми з вами невільно стаємо учасниками тієї великої події, яка сталася після припинення гоніння на християн за часів правління благочестивої і рівноапостольної імператриці Олени. Велика святиня була віднайдена для вшанування християнами.

Звичайно, коли ми дивимося на хрест, який виноситься архиєреєм чи священиком насередину церкви, нас огортає ті ж почуття – трепет і жах, - які панували у серцях людей, що зібрались у Царгородському храмі і, споглядаючи Хрест Христів взивали лише «Господи помилуй!»

На місці Голгофи було знайдено три хрести і лише на одному з них була принесена Свята Жертва задля нашого спасіння. Лише один з хрестів був воістину Чесним і Животворчим. Так про це говорить і святитель Іоан Золотоустий: «Тільки той хрест може назватися Чесним і Животворчим, на якому був розіп’ятий Ісус Христос».

Ми чуємо у церковних піснеспівах як Церква мелодійно і разом із тим із глибоким змістом оспівує Чесний і Животворчий Хрест Господній, називаючи його ключем раю, перемогою над нечистою силою, над пеклом і древом, що визволило нас від гріха і смерті.

Ми у своєму житті несемо кожний свій хрест. Але цей хрест не можна нести просто так, не слідуючи за Христом. Це нам усім, дорогі брати і сестри, треба усвідомлювати. Тільки тоді нам буде під силу нести свого хреста і тільки тоді ми йтимемо з нашим хрестом вірною і спасенною дорогою, коли будемо слідувати за Христом.

Дуже часто сьогодні ми зустрічаємося із такою інформацією, яка не може нас не бентежити. Із Христом у світі стали боротися. Відкрили боротьбу із хресним знаменом - символом нашої Церкви, її перемоги над пеклом. Це, звісно, не може нас не хвилювати.

Тому особливо цього дня, коли ми звершуємо поклоніння Чесному і Животворчому Хресту, будемо з усією силою, ревністю і вірою на себе накладати хресне знамення, просвічуючи розум, душу і скріплюючи наші рамена.

Адже хрест, і ми повинні це усвідомлювати, став центром усієї людської історії. Голгофа, певною мірою, провела визначну лінію між тим людством, яке жило до пришестя Сина Божого і після Його хресної смерті і Воскресіння.

Християнин не може усвідомлювати себе без хреста! Тому всі, дорогі брати і сестри, прийдімо сьогодні і поклонімося Животворчому Хресту Господньому, через який до нас прийшло спасіння і велике визволення. Амінь!

Митрополит  Дмитрій.