Свято-Покровська Церква, м. Полтава

"Свято-Покровський храм — перший храм, що побудований у Полтаві, після майже столітнього панування богоборчого режиму. Він постав на землях колишнього Покровського жіночого монастиря.
 Будівництво церкви велось силами парафіян і було закінчено у 1996 році ... "

 

Свято Миколая в Полтаві

На  запрошення  настоятеля Свято- Миколаївського  харму  прот.  Олександра  Дедюхіна  прот.  Миколай  Храпач  очолив   богослужіння  у   Свято-Миколаївському  храмі  м.  Полтави  з  нагоди  свята  Святителя  Миколая  Мирлікійського  чудотворця, У співслужінні настоятеля  прот.  Олександра  Дедюхіна, прот. Димитрія  Кулічковського,  прот. Юрія Кулика та інших   священників  міста  та  Полтавського  благочиння.

У переповниному  храмі молились  парафіяни  багатьох  церков, навіть  інших  конфесій які  цього  дня прийшли  помолитись до   угодника  Божого  і  молитовника  Святого  Миколая. Після  Літургії  відбувся  хресний  хід.

 

Свято-Миколаївська  церква  міста  один  з  найдавніших  храмів   який  Господь  зберіг  від  хижої  богоборчої  руки  комуністів. У  ньому  проведено  ремонт,  встановлено  іконостас  і  проводяться  постійні  богослужіння.

Час будівництва першої дерев’яної церкви в ім’я святого Миколая у м. Полтава на території «нової» фортеці в урочищі  Мазурівка невідомий.  Документально підтверджено факт її існування 1669. Наступну церкву, вірогідно, було зведено на старому місці у 1680-х коштом полтавського полковника Павла Семеновича Герцика. Існувала до 28.05.1758, коли загинула під час пожежі. Невдовзі, поряд із місцем, де стояв старий дерев’яний храм, розпочалося спорудження нової мурованої церкви, яку освятили 08.05.1774. Церква  була   закрита  і  частково  зруйнована  у 20  ст. !995 р.  працею  прот.  Миколая  Храпача  та  громади  була  передана  громаді  УПЦ Київського  патріархату.  З  того  часу  відновлено  богослужіння.

                У спів служінні настоятеля  прот.  Олександра  Дедюхіна, прот. Димитрія , прот. Юрія Кулика та інших   священників  міста  та  Полтавського  благочиння.

Святитель Миколай народився в місті Патарі Лікійської області. Він був єдиним сином  благочестивих батьків Феофана і Нони, що дали обітницю присвятити його Богу.

З дитячих років Миколай досягав успіху у вивченні Божественного Писання; вдень він не виходив з храму, а вночі молився і читав книги Пресвітер Миколай проявляв велике милосердя до пастви, приходивши на допомогу тим, хто страждає, і роздавав все своє майно жебракам.

Покликаний пасти Церкву Божу в архиєрейському сані, святитель Миколай залишався тим же великим подвижником, виявляючи пастві образ лагідності, тепла і любові до людей.

Досягнувши глибокої старості, святитель Миколай після нетривалої хвороби мирно помер 6 грудня 342 року, і був похований в соборній церкві міста Мири. У 1087 році його мощі були перенесені до італійського міста Бар, де знаходяться і понині.