Чудотворний образ, що належить до іконографічного типу Корсунської ікони, писаної євангелістом Лукою і перенесеною кн. Володимиром із Херсонесу (Корсуня) до Києва 988. Назву отримала від імення козака Горбаня, що знайшов святиню. За переказами, була явлена в 1 пол. 18 ст. на незаселеній і оточеній лісом території, де нині знаходиться с. Горбанівка. Козак Горбань мав у цій пустоші пасіку. Одного разу, під час косовиці, його коса, зачепившись за щось тверде, зламалася. Нахилившись, він побачив у траві ікону Богоматері; кінець коси поранив лик Пречистої під правим оком і з нього покотилася сльоза (слід від якої і зараз виразно видно на іконі). Краї образу, писаного на металі, були обрізані, що свідчило про колишнє зумисне пошкодження святині злодійською рукою. Вражений дивом, Горбань відніс знахідку додому, повідомивши про неї духовенство. Побл. явлення ікони забило цілюще джерело, що струменить і понині; у кін. 1990-х. його почистили й облаштували.
У 1765 для ікони, неподалік від місця її явлення, звели Різдвяно-Богородицьку церкву стараннями шанувальників образу та козацького старшини Іллі Вовковняка. 1818 клопотанням священика Євтихія (Павловського) храм перебудували на мурований. Образ знаходився у гарному кіоті й був прикрашений срібно-позолоченими шатами. Ікона щедро чудодіяла, дивні зцілення фіксувались у церковній книзі.
Після зруйнування церкви святиня, з якої зняли коштовну ризу, була перенесена до Макаріївського храму м. Полтава. Потім переховувалась колишніми черницями Великобудищанського монастиря. З 1941 до 1949 перебувала в Макаріївській церкві, з 1949 до 1962 – у кафедральному Спасо-Преображенському соборі. Після знищення останнього повернулась до Макаріївського храму, що став кафедральним. Образ розміщується у лівому приділі храму, гарно оздоблений та обвішаний прикрасами – пожертвами прочан. Перед іконою вірні моляться Богоматері як «Заступниці і Похвалі землі нашої Полтавської», щонеділі їй відправляється акафіст, двічі на рік – 13 лип. та 12 жовт. – здійснюються урочисті архієрейські богослужіння.
Починаючи з 1850, щорічно 30.06/13.07 ікона у супроводі багатотисячного натовпу урочисто переносилася до Полтави, де залишалась в Успенському соборі протягом літньо-осінніх ярмарків, а потім поверталася назад. Із 1930-х хресні ходи здійснювались лише в межах міста, а у 1960-ті були повністю заборонені. З 1999 їх відновили, і відтоді щоліта 13.07 вони проводяться на території с. Горбанівка.
Нині ж для багатьох віруючих став рідним Горбанівський храм, відроджений саме на місці віднайдення чудотворної легендарної ікони. У серпні 2008 року розпочалася відбудова, зведення почав відомий політик, громадський діяч і бізнесмен Іван Матієшин. Безмірна вдячність церковної громади, що родина Івана Семеновича та Валентини Василівни Матієшиних допомогла в будівництві храму. Багато років горбанівська громада молилася про це, певно, що своїми молитвами вони випросили таких особливих меценатів.
В 2013 році новозбудований храм Різдва Пресвятої Богородиці освячений Святійшим Патріархом Київським і всієї України-Русі Філаретом.
Цьогорічне свято з благословіння архієпископа Полтавського і Кременчуцького очолив прот. Миколай Храпач. В храмі відслужено святкову Літургію. Біля цілющого джерела було молебін з акафістом і освячено воду.
