Деякі важливі події в історії порятунку людства, як у Старому, так і в Новому Завіті, відбувалися на горах: випробування Господом віри Авраама на одному з пагорбів у землі Моріа, передача Мойсеєві десяти Божих Заповідей на горі Синай, багато інших випадків.

Євангельська подія Преображення Господнього веде нас на гору, яку прийнято ототожнювати з горою Фавор, що розташована в Галилеї. Ісус відкрив таємницю Своїм учням Петру, Якову і Іоанну для зміцнення їхньої віри. Коли Він мандрував з ними – учив їх про Царство Небесне і про Своє Друге пришестя в Славі. Але, здається, вони не до кінця розуміли те, що хотів їм передати Ісус. Для того, щоб вони сприйняли це вчення всім серцем, і багато сучасних для них подій допомогли їм увірувати в прийдешнє – Ісус явив їм предивне Божество Своє на горі Фавор, як прообраз і обіцяння Царства Божого. Те, що там сталося, дано було побачити не всім учням, а тільки Петру, Якову та Іоанну, щоб вони, увірувавши до кінця, зміцнювали віру інших.

Під час Преображення апостол Петро каже Ісусові: “Господи! Добре нам тут бути“. Може, він не зовсім розумів, що відбувається, але виражав свій душевний стан, який полягав у радості і щасті. І це правильно, бо справжнє щастя людина може придбати тільки в Господі. Так, апостолові Петру і, напевно, іншим, хто був свідком цієї події, не хотілося спускатися з гори, вони хотіли б там залишитися. Петро пропонував зробити три намети: один для Ісуса, один для Мойсея і один для Іллі, які були присутні при Преображенні, як представники Старого Завіту. Але по волі Божій вони повернулися до реального земного життя, яким кожна людина повинна пройти, щоб досягти Царства Небесного.

Подія Преображення свідчить про славу майбутнього віку, яка відкриється у другім приході Христа. Вона перебуває в євангельській історії і земному служінні Господа Ісуса Христа не випадково. Тільки уважно прочитавши євангельську розповідь, переконуємося, що ця подія Його життя – грань, подібна до Богоявлення, яке продемонструвало зрілу волю Христа до служіння людям. Натомість Преображення виявляє зрілу волю до страждання, до входу в Єрусалим для хресної смерті. Сам Господь готує Своїх учнів до цього й одним із надзвичайних моментів підготовки було Преображення на горі Тавор. Ця подія відбулася, щоб апостоли зрозуміли страждання та смерть Ісуса. Ця подія – передсмак Воскресіння.

Преображення Господнє подібне до Богоявлення – в цих двох подіях об’являється Пресвята Трійця. Хоча воно має більш богословське, ніж історичне значення в історії Спасіння.

У трьох Апостолів залишилося певне уявлення того, що можна досягти – споглядання Божественного Обличчя Ісуса Христа. Але щоб це було назавжди, вони мусили з початку спуститися з гори і пройти ще довгий важкий земний шлях.

Преображення Господнє було явлене учням, щоб вони побачили, що чекає людину наприкінці життя, яке світло Преображення чекає нас наприкінці віків. І тому свято це, свято Преображення, Церква приурочила до останніх днів календарного церковного року, часу підсумків і плодів.

І ми в цей час повинні постаратися відійти від метушні. Людина в осінь життя свого може піднятися на гору молитви, ближче до Бога, туди, де «добре нам бути». У нас іноді з’являється в цей час більше вільних хвилин і годин, ми більше можемо відвідувати храм Божий, більше можемо читати Священне Писання – цей час благословенний.