Євангеліє  7 неділі  після  Пятидесятниці   розповідає як одного разу  Ісус Христос почув  з  натовпу почувся крик: «Помилуй нас, Ісусе, Сину Давидів». Він   не звертав уваги на це благання,а  випробовував віру тих, хто кричав і називав Його сином Давидовим, тобто Месією – Христом. Це були двоє сліпих. Вони просилиІсуса Христа, щоб Він зцілив їх від сліпоти і повернув їм зір. Перш ніж виявити Свою всемогутність і милосердя, Господь запитав їх: “Чи віруєте, що Я можу це зробити?” Вони говорять Йому: “Так, Господи!” Тоді Христос доторкнувся до очей їхніх і сказав: “За вірою вашою нехай буде вам” Коли  Ісус Христос  жив  нак землі  в Ізраїлі було  багато  хворих,  які  потребували  втручання  сили Божої.  Христос  зціляв тільки тих, хто мав  віру.  Він часто  говорив: “Віра твоя спасла тебе“.

Без віри душа духовно вмирає.  Віра з’єднує нас  з Богом.  Віра є підґрунтям для молитви.  Без віри ми не могли б молитися.

Бог сказав Аврааму: “Через рік прийду, і у тебе буде син, якого народить тобі твоя дружина Сара”. Сарі  тоді було 84 роки. Авраам міг не повірити, бо в такому віці жінки не народжують – це протиприродно.  Авраам повірив і  був переконаний у тому, що Бог, Який словом створив небо і землю, може дати повеління, і неплідна жінка народить сина. В цьому і полягає сутність віри.

Сліпі, які благали Христа повернути їм зір, мали таку ж саму віру, як і Авраам. Вони були впевнені, що достатньо Господу сказати слово, і вони побачать світло.   А  візьмімо Римського сотника  який свою віру висловив такими словами: “Господи, промов тільки слово, і мій слуга стане здоровим”. Нафанаїла, якому Христос сказав: “Я бачив тебе під смоковницею”. Про те, що відбулося під смоковницею, міг знати тільки  Нафанаїл. Він в  Ісусі Христі упізнав Всемогутнього Бога, тому і виявив свою віру словами: “Ти – Син Божий, Ти – Цар Ізраїлів!” Ми  часто звертаємося до Бога з благанням допомогти нам у різних бідах щоб  зцілити хворобу за допомогою медицини чи безпосереднім Божим втручанням.  Щоб це  відбулося нам треба мати євангельську віру – тверду і непохитну. Тільки в такому випадку Христос скаже і нам: “Віра твоя спасла тебе”.

Віра є дар Божий, і ним не треба нехтувати. Це – скарб, дорожчий за будь-які матеріальні  цінності.  Багато хто  вірує у вищий розум і також  глибоко помиляється. Віра у вищий розум – це своєрідний пантеїзм, уже давно осуджений історією  і Церквою.

Ми віруємо в Господа нашого Ісуса Христа, тому що Він є наш Істинний Бог. Своє Божество Він засвідчив тим, що одним словом повертав зір сліпим, воскресив дочку Іаіра і сотворив багато інших чудес, які свідчать, що Він перемагає закони природи, Він прощає гріхи, Він переміг смерть. Все це властиве Богові нашому, Який створив небо й землю і все, що в них.