СВЯТІ  АПАСТОЛИ  ПЕТРО І  ПАВЛО.

На запрошення  настоятеля  церкви  Петра  і Павла  м.  Хорола  протоієрея  Василя  Симулика  святкову  Літургію чолив  прот.Миколай  Храпач.

Сьогодні ми всі разом прославляємо славну мученицьку смерть двох великих верховних апостолів, які напевно найбільше серед усіх апостолів по трудилися для проповіді Євангелія.

Коли Церква святкує пам'ять святих, то вшановує не тільки якісь їхні славні вчинки. Вона показує нам їхнє життя як приклад нашого освячення і спасіння. Духовні подвиги святих постом і молитвою, праведним життям чи мученицька смерть багатьох із них – це зразок для нас як зростати у вірі, надії та любові до Ісуса Христа, будувати з ним міцний духовний зв'язок.

Так апостол Петро став для нас прикладом великої віри.  Він прикладом свого життя показує нам, що то означає вірувати в Бога і жити вірою, надіятися на Нього, довіряти Ісусові й любити Його. Хто справді увірував в Ісуса Христа, той не буде гонитися за багатством та вигодою для свого тіла, а буде старатися найперше пізнавати Божу правду через самого Бога, будувати з Ним міцний зв'язок любові як правдиву основу свого щастя.

Святий апостол Петро – галилейський рибалка, який трудився на морі для своєї сім’ї, і від тої праці Христос кличе Симона – Петра до праці духовної, щоб став він одним із рибалок людських душ, а найбільшим планом Спасителя було те, що той маловідомий рибалка став твердим стовпом, могутньою опорою нової Церкви. «Тож Я тобі заявляю, що ти – Петро (скеля), і що Я на цій скелі збудую мою Церкву і що ворота пекельні не здолають її. Я дам тобі ключі Небесного Царства, і що Ти на землі зв’яжеш, те буде зв’язане на небі; і те, що ти на землі розв’яжеш, те буде розв’язане й на Небі» (Мт. 16.18-19).

Святий апостола Павло є для нас взірцем пізнання Ісуса Христа та Його любові. Після свого навернення він залишив нам у своїх листах найбільше прикладів як любити Христа. Любов Ісуса – це найвища мудрість і найбільша цінність, яку апостол Павло відкрив для себе, про що сам написав: „Я вважаю за втрату все задля найвищого спізнання Христа Ісуса, Господа мого, заради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати” (Флп 3,8), „Для мене бо життя - Христос, а смерть – прибуток” (Флп 1,21). У своїх посланнях Павло часто зазначає, що саме любов найкраще допомагає нам у справі нашого освячення і спасіння.

Святий апостол Павло став учителем Церкви Христової також, залишивши свою перспективну світську кар’єру, покинув свій стан, коли біля Дамаску у видінні почув Христа. В той час, коли апостоли голосили Слово Боже, коли вони хрестили людей тисячами, бо ті, почувши про розп’ятого і воскреслого Христа, ставали на бік християнства, приймаючи Хрещення від апостолів, то Савло як ревний фарисей із фарисеїв, не розуміючи, що робить, переслідував християн, отримував задоволення, думаючи, що тим самим приносить службу Богові. Але коли почув голос із неба: «Савле, Савле! Чому переслідуєш Мене?» А він запитав: «Хто Ти, Господи?» А цей: « Я Ісус, Якого ти переслідуєш. Встань та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити» (Пор. Ді. 9.17). В скорому часі Савло прийняв хрещення і став ревним апостолом Павлом. Трудився в проповідях, в подорожах, у важкій праці, в терпіннях і ув’язненні, не лякаючись здолати тисячі кілометрів, приймаючи усякі негаразди, лише, щоб спокутувати свої провини в незнанні, а рівно ж віддає своє життя, щоб підтвердити апостольське, християнське визнання: «Ти – Христос, Син Бога живого» (Мт. 16.16).\