14 серпня в день Всемилостивого Спаса після Божественної Літургії у Свято-Покровському храмі у ювілейний рік селянсько-козацького повстання Коліївщини було вшановано память козаків і селян які віддали життя за рідну Україну, Землю ,Віру і Волю. Наслідуючи своїх пращурів було освячено козацькі шаблі як освячувались гайдамацькі ножі як символ боротьби проти поневолювачів Українського духу і незалежності.
2018 ювілейний рік. В цьому році виповнюється 250 років від початку козацько-селянського повстання відомого під назвою Коліївщина. З відомих причин українським історикам заборонялось вивчати свою історію і тому на цей час багато деталей повстання недосліджено. Історики дискутують яку подію вважати початком повстання чи день обрання Максима Залізняка очільником повстання, чи день освячення ножів коліїв.
Вже через три покоління від часу повстання народна традиція поклала початок повстання на свято Всемилостивого Спаса (14 сермня). Тому узгоджуючись з народною версією козаки та парафіяни Покровського храму після Божественної Літургії взяли участь у чині освячення козацьких шабель тим згадуючи той чин освячення гайдамацький ножів. Освячення мечів це обряд в контексті лицарської етики воїнства Христового. Українске козацтво, провідна верства нашого народу, керувалося лицарською етикою і розумінням справедливої війни, мета якої оборона своєї землі, народу і віри, а не якогось месіанізму і загарбництва притаманного кочовим народам та їхнім кремлівським послідовникам. Чому освятили повстанці ножі? Тому що не було такої кількості шабель, але лицарський обряд був дотриманий. Чин освячення шабель знаходиться у требнику нашого святителя Петра Могили.
Сучасне козацтво відрізняється від козацтва часів Гетьманів Сагайдачного чи Хмельницького так як відрізнялось козацтво 1918 р. часу останнього гетьманату Павла Скоропадського. Але козацтво є носієм суспільних цінностей охорони волі, віри справедливості честі й гідності людини. За свою історію українське козацтво спромоглося побудувати три свої козацькі держави Військо Запорозьке Низове із столицею в Січі,Військо Запорозьке (Гетьманщина), Українська Держава 1918 р.
В наш нелегкий час чергового захисту своєї незалежності та свого способу життя подвиги наших пращурів надихають нас іти їхньою нелегкою але героїчною і почесною стежиною. Вічна пам'ять всім від віку спочилим борцям за волю рідної землі. Слава Україні! Героям Слава!
Опинились;
Аж церков бачать. Дяк співа, Попи з кадилами, з кропилом; Громада — ніби нежива,
Анітелень... Поміж возами Попи з кропилами пішли; За ними корогви несли,
Як на Великдень над пасками. «Молітесь, братія, молітесь! — Так благочинний начина. —
Кругом святого Чигрина Сторожа стане з того світу,Не дасть святого розпинать.
А ви Україну ховайте…
А диякон «Нехай ворог гине! Беріть ножі! Освятили». Ударили в дзвони, Реве гаєм:«Освятили!»
Аж серце холоне! Освятили, освятили! Гине шляхта, гине!
Розібрали, заблищали По всій Україні.
Прот. Вячеславу Рукас