7 червня у  свято Різдва  Іоана Хрестителя  прот .  Миколай  Храпач  на  запрошення  настоятеля  храму  Різдва  Іоана  Хрестителя  с.  Марківки  ієрея  Дмитра Луценка  Кобеляцького  району разом  з  духовенством співслужив   архієпископу  Полтаському  і Кременчуцькому.

У старому 204- літньму  храмі  відбулась Божественна  Літургія , хресна  хода та  освячення   відновлених надгробних  хрестів,  парафіянам  які  були  похоронені  за  вівтарною  частиною  храму.

Свято закінчилось проповіддю владики  Федора  та  врученням  подарунків     від  парафіян  храму церкві.

Погляньмо на особу цього старозавітного праведника. Проповідуючи покаяння, він не звертав уваги людей на себе самого. Свою роль Іоан визначив чітко і цілком смиренно: «Вони спитали його: «Хто ж  ти- Ілля?» - «Ні», мовив він. «Пророк  ти?» - «Ні», відказав він. Тоді вони йому: «То хто ж ти такий - щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»  Промовив: «Я - голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, - як пророк Ісая сказав» (Ів. 1, 21-23). Іоан постійно показує на Ісуса, на Агнця, а сам все далі йде в Його тінь, щоб все більше і більше простору робити для Того, Чиє пришестя він проповідував. Іоан - це велика людина. Він зумів пізнати Сина Божого, і при цьому сам смиренно відійшов, щоб дати простір Сину Бога Живого: «Йому треба рости, мені ж маліти » (Ів. 3, 30).

«Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство... Принесіть же плід, гідний покаяння» (Мф. 3, 2-8), - так волав до народу святий Пророк, Предтеча й Хреститель Господній Іоан, готуючи світ до приходу Спасителя світу. Стоячи на межі двох Завітів, він ніби не бачив нічого, крім двох речей - людських гріхів, в яких потопав світ, і Агнця Божого, Котрий бере на Себе гріхи світу.