Духовенство  та  парафіяни Свято-Покровської  церкви помолились за  спочилого  Патріарха  Мстислава.у день його  смерті.

Полтавська земля щедра великими людьми. Багатьма іменами визначних політичних, військових, культурних і церковних діячів прославила вона Україну. Серед них є особистості, чиє життя позначене особливим духовним горінням. Часто це були цілі родини. З роду Петлюр, приміром, вийшов не тільки голова Директорії і головний отаман військ УНР Симон Петлюра. Тісними родинними узами пов'язаний із ним першоієрарх Української православної церкви в США, перший патріарх Київський і всієї України Мстислав, у миру — Степан Скрипник.

Степан Скрипник народився 10 квітня 1898 р. у Полтаві в глибоко релігійній сім'ї нащадків козацького роду. Батько його, Іван Скрипник, походив з козаків Миргородського полку, мати Маріямна, з роду Петлюр, — рідна сестра Симона Петлюри. У формуванні світогляду Степана велику роль відіграли православні традиції. Як згадував патріарх, у його родині було "сім дядьків священиків по материній лінії". Разом з тітками Маріаною і Феодосією Степан відвідував церкви й монастирі Полтавщини.
Висвячений у квітні 1942 р. на ієрея, а трохи згодом пострижений у ченці з ім'ям Мстислав, 14 травня 1942 р. він був хіротонізований на єпископа Переяславського в Андріївській церкві в Києві. Для організаційного об'єднання під крилом УАПЦ всієї української території єпископ Мстислав відвідує найважливіші єпархії — насамперед на Переяславщині, потім рідну Полтаву, Кременчук, Лубни, Хорол, Харків, інші центри Лівобережжя.
З відродженням української державності митрополит Мстислав усі свої сили й досвід спрямовує на відновлення УАПЦ в Україні. В 1990 р. на Помісному соборі УПЦ в Києві 92-річного митрополита Мстислава було обрано першим патріархом Київським і всієї України. Доля судила саме цій, немічній фізично, але сильній духом людині очолити перше в історії України патріарше управління Православною церквою. Дивовижною була енергія, з якою патріарх Мстислав на десятому десятку свого життя брався за справу відродження Української православної церкви в нашій державі. Вже сам факт, що за три роки свого патріаршества він вісім раз відвідав Україну і подовгу тут працював, — говорить сам за себе.
Патріарх двічі побував у рідному місті. Через десятиліття розлуки Полтава зустрічала свого вірного сина у травні 1991 р. та в грудні 1992-го. У перший приїзд владика завітав до родинного будинку, відвідав місця, де були колись Всіхсвятська церква, в якій його хрестили, та нині зруйнований цвинтар, де упокоїлися його батьки. З усіх цінностей його життя Полтава дивом зберегла лише батьківський будинок. У ньому, напівзруйнованому та аварійному, якому вже понад два століття, 24 грудня 1994 р. було відкрито меморіальний музей патріарха УАПЦ Мстислава Скрипника. Але й зараз будинок потребує термінового ремонту. 29 липня 1994 р. на ньому з благословення прот. Миколая Храпача відкрито меморіальну дошку коштом Свято-Успенської церкви. Влада обіцяє розробити проект і, щойно з'явиться можливість (надійде державне фінансування), збудувати музей наново — із сучасних будівельних матеріалів. А поки що родинний будиночок Мстислава стоїть на вулиці Патріарха Мсислава 7, і чекає своєї долі... Щоправда цього року силами парафіян Свято-Покровської церкви УПЦ Київського патріархату частково перекрито дах та відремонтовано простінки щоб запобігти подальшому руйнування будівлі…
Помер святійший патріарх 11 червня 1993 р. на 96-му році життя. Незламна духом постать цього вірного сина нашого народу повинна посісти належне місце серед плеяди видатних українців.