Прийшов  час і нам преображатися , наближатися до Бога , до  віри,зміцнюватись  духовно  бо в цьому  сенс  життя  християнина  який  прагне  спасіння  душі…

Підставою встановлення в Церкві свята Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа була подія появи Ісуса Христа у славі й об’явленні божества, яка відбулася напередодні Його страждань у Гетсиманському саду. Спаситель людства у присутності учнів Петра, Якова та Івана преобразився на вершині гори Фавор і наповнився нествореним Божим світлом, а біля Нього явилися старозавітні пророки Мойсей та Ілля й розмовляли з Ним про Його муки та смерть.

Апостоли відчули надзвичайну приємність, незрозуміле пережиття: не хотіли покидати це місце – хотіли перебувати в цьому стані завжди. Отці й Учителі Церкви, зокрема Оріген, святі Григорій Ніський та Максим Ісповідник, пояснювали цю насолоду присутністю божественної сили в той момент і передсмак блаженства в Царстві Небесному.

Євангелисти не передали намї суті Таємничої розмова між Ісусом, Мойсеєм та Іллею, але залишили підказку – гора, світло і Божий голос.

Від доторку нетварного світла  апостоли Іван, Яків і Петро: «Господи, добре нам тут бути», – бо Царство Небесне на мить прийшло на землю й торкнулося їхнього лику та душ. Тоді, на горі, темрява невідання стала світлішою від природного світла, а зрозумілі нашому розуму й осягнені людською логікою земні закони існування – темнішими від темряви ночі.

На думку святого Іоана Дамаскина, Ісус Христос узяв саме цих трьох, а не інших апостолів тому, що Петро, який прилюдно визнав Христове божество, мав почути потвердження цього визнання і від Небесного Отця; Яків мав стати першим єпископом Єрусалима і першим з апостолів віддати життя за Христа; Іван був улюбленим учнем Христа.

Преображення Господнє подібне до Богоявлення – в цих двох подіях об’являється Пресвята Трійця. Хоча воно має більш богословське, ніж історичне значення в історії Спасіння. Преображення – дзеркало, в якому можна побачити містерію християнства у повноті – божественне життя Пресвятої Трійці.

Отцівський голос з неба, як і під час Хрещення, або Богоявлення, як ми ще називаємо цю подію ще раз вказує саме на Ісуса як на вибраного й улюбленого Сина, якому Отець обіцяв дати народи як спадщину, володіння всієї землі. Отже, ця подія повинна була підготувати учнів до надзвичайно складних випробувань, які мали настати в найближчому майбутньому. Ісус навіть попросив Петра, Якова та Івана нікому не розповідати про те, що вони бачили на горі «аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих»

.