Церква і святі Отці, споглядаючи подію чудесного зішестя Святого Духа, ґрунтуючись на Священному Писанні, цю подію тлумачать так: Дух Святий називається Утішителем, тому що Він «підкріплює нас у немочах наших: бо ми не знаємо, про що молитися, як належить, але Сам Дух просить за нас зітханням невимовним» (Рим. 8, 26). «Дух Святий, - говорить святитель Григорій Богослов, діяв, по-перше, в ангельських і небесних силах; їх досконалість, осяяння і непохитність до зла – від Святого Духа. Потім діяв в отцях і пророках. Після цього діяв в учениках Христових і в них триразово, в міру їх сприйняття, і протягом трьох різних періодів: перше страждання Христового – неявно, після Його Воскресіння – явно і в день П’ятидесятниці – суттєво».

Зішестя Святого Духа на апостолів є здійсненням нового вічного завіту з людьми про який пророкував Єремія: «Ось настають дні, - говорить Господь, - коли Я укладу з домом Ізраїля і з домом Іуди новий завіт, не такий завіт, який Я уклав з батьками їхніми у той день, коли узяв їх за руку, щоб вивести їх із землі Єгипетської; той завіт Мій вони порушили, хоч я залишився у союзі з ними, - говорить Господь. Але ось завіт, який Я укладу з домом Ізраїлевим після тих днів, - говорить Господь: вкладу закон Мій у нутрощі їх і на серцях їхніх напишу його, і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом» (Єр. 31, 31-33; Євр. 8, 8-12). В Новому Завіті місце закону Синайського заступила благодать Святого Духа.

Блаженний Ієронім говорить: «Законовстановлення Синайське і Сіонське було на 50-ий день після Пасхи. На Синаї від землетрусу коливалась гора: на Сіоні захитався дім апостолів. Там серед полум’я і блискавки розносився грім і голос піднесений: тут у вигляді вогненних язиків був шум з небес. Там немов звук трубний загриміли слова закону, тут труба Євангельська – вуста апостолів. Таким чином, день П’ятидесятниці, який був колись щорічним згадуванням дарування закону Божого на горі Синай, став для християн щорічним святом дарування святим апостолам влади навчати, священнодіяти і керувати. Цей день став великим Днем народження Церкви. Апостоли, прийнявши Духа Святого у вигляді вогненних язиків, стали у всій вселеній свідками Ісуса Христа.

Сам Господь наш Ісус Христос наперед говорячи святим апостолам про радісну подію новозавітної П’ятидесятниці, сповнення її відніс до Тройці Єдиносущної і Нероздільної. Про зішестя Святого Духа Господь сказав: «Коли ж прийде Утішитель, Якого Я пошлю вам від Отця, Дух істини, Який від Отця виходить, Він буде свідчити про Мене. Також і ви будете свідчити, бо ви спочатку зі Мною» (Ін. 15, 26, 27). Тому явлення Святого Духа, Який походить від Бога Отця і Якого послав Бог Син, поширило у світі благодатне вчення про таїнство Святої Тройці. З часу зішестя Святого Духа на апостолів постійно приноситься в Церкві Православній в день П’ятидесятниці Богопоклоніння і прославлення Святій Тройці. Тому свято П’ятидесятниці називають ще днем Пресвятої Тройці

Апостол Петро в проповіді слова Божого до багаточисельного народу в день П’ятидесятниці, пояснюючи явлення вогненних язиків, сказав: «Цього Ісуса Бог воскресив, чого всі ми свідки. Отже, Він, будучи вознесений десницею Божою і прийнявши від Отця обітницю Святого Духа, дарував те, що ви нині бачите і чуєте» (Діян. 2, 32, 33). Того ж самого дня три тисячі тих, хто слухав апостола Петра прийняли слово Боже і хрестились в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Так і створення і викуплення і освячення світу звершилось любов’ю Бога Отця, Який послав Спасителя на землю, благодаттю Сина Божого, Який викупив все людство, і пришестям Святого Духа, Який освячує всіх віруючих. Тому то день П’ятидесятниці є святкуванням в славу Бога Отця, від Якого Дух Святий походить, і Бога Сина, Який послав Духа Святого від Отця, і в славу Духа Святого, Який видимо зійшов на святих апостолів і учеників Христових

Після зішестя Святого Духа апостоли кожного року святкували день П’ятидесятниці і заповідали згадувати його всім християнам заради зішестя Святого Духа. В апостольських постановах є пряма заповідь святкувати П’ятидесятницю: «Через десять днів після Вознесіння буває п’ятдесятий день від першого дня Господнього (Пасхи); цей день нехай буде великим святом. Бо в третю годину цього дня Господь Ісус Христос послав дар Святого Духа». В ІV столітті в Євсевія Кесарійського, в святого Василія Великого, Григорія Богослова, Григорія Нісського, Єпифанія та Іоана Золотоустого, також у блаженного Августина часто зустрічається згадування свята зішестя Святого Духа під назвою П’ятидесятниці. Існує передання, що на місці зішестя Святого Духа на апостолів був перший християнський храм, який в ІV столітті оновлений рівноапостольною Оленою. 

З проповіді митр.  Димитрія Рудюка.