“Осанна Синові Давида! Благословен той, що йде в ім'я Господнє” (Мф. 21,9).

 Наближалося велике свято Пасхи. Ізраїльтяни із усієї Палестини поспішали у святе місто Єрусалим, де стояв їхній храм. Туди також поспішав Ісус Христос, щоб виконати волю Небесного Отця.

    Але що за радість в Єрусалимі? Із Оливної гори у напрямку до Єрусалиму рухається похід. Із уст народу чути голосні пісні: “Осанна Синові Давида! Благословен той, хто йде в ім'я Господнє” (Мф. 21, 9). Народ кидав свій одяг на дорогу,  гілки з дерев  стелили їх під ноги Ісусу Христу.

    Ця радісна подія втішає кожне християнське серце, однак, не надовго. Тому що тоді, коли одна частина народу кричала: “Осан­на!”, інша частина, а саме провідники народу, книжники та фарисеї, заздрили славі Ісуса і вже у домі Каяфи вирішували, як би вбити Ісуса. Так що через декілька днів той самий народ, який сьо­годні кричить “осанна”, підбурюваний, буде на весь голос кричати: “Нехай буде розіп'ятий!” (Мф. 27, 22).

 Освячення  верб  . Фоторепортаж.ВІДЕО ОСВЯЧЕННЯ ВЕРБ

 Читання  Страстей  Христових

 Поклоніння плащаниці