Про Хрещення Господнє розповідається в усіх чотирьох Євангеліях (Матфей 3:13-17; Марк 1:9-11; Лука 3:21-23; пор. Іоанн 1:33-34). На 30-му році Свого життя, перед виходом на проповідь, Іісус прийшов на ріку Йордан, де Іоанн Хреститель, проповідуючи покаяння у гріхах, хрестив народ, і зажадав, щоб він хрестив Його. Коли Іісус Христос вийшов із води і молився, відкрилися небеса, і Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Нього і почувся голос: «Це Син Мій Улюблений, в Котрому Моє благовоління!» (Матфей 3:17).

Свято Хрещення називається також Богоявленням, оскільки при Хрещенні Господа явилася Божественна Трійця: Бог Отець (що говорив про Сина), Син Божий (що хрестився від Іоанна і засвідчений від Бога Отця) і Дух Святий (що зійшов на Сина у вигляді голуба).

Перше Велике Освячення Води буває напередодні свята у храмі, а друге – в саме свято за звичай проходить просто неба на річках, ставках, біля криниць. Колись, у давнину, перше освячення води звершувалося для хрещення оголошених і вже згодом було змінено на спомин про хрещення Господнє; друге ж, мабуть, пішло від давнього звичаю єрусалимських християн у день Богоявлення виходити на річку Йордан і тут споминати хрещення Господнє. Тому й у нас Богоявленський хресний хід має найменування хресного ходу на Йордан.

Вода, освячена на Водохреща набуває цілющих властивостей і зберігається протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. Її ще називають «Агіасма», що в перекладі з грецької означає «Святиня».

Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують домівки, а також кроплять тварин. Залишається загадкою той факт, що хрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року.

 Свято  Богоявлення  в  Покровській  церкві.