На храмове  свято у день  Святих  Первоверховних  апостолів Петра  і  Павлв  зійшлись  хорольці , щоб разом помолитися та  прославити  своїх   покровителів  і молитвенників  Святих апостолів  Петра і Павла. Службу Божу , з  благословіння   архиєпископа  Федора,  очолив  прот.  Миколай  Храпач. Йому співслужили настоятель  храму  прот.  Василь  Симулик ,  прот Володимир Пипко  та  духовенство району. 

Близько  сотні  парафіян посповідались та  причастились  Божественних  таїн. О. Миколай виголосив  проповідь  на  тему  подвигу  апп. Петра і Павла та його  значення  для  сьогоднішнього дня. Він  привітав о. Василя  з 35 річчям  пасторського  служіння  та  вручив  прот .  Василю  патріаршу  нагороду  Орден  Святителя  Микколая  за  заслуги  перед  Церквою.

Нас будуть згадувати як першопроходців

В середмісті Хоролу несподівано відкривається із-за дерев білий цегляний храм, вражаючи своєю ошатністю і величчю. Здіймаючись серед невеликих будівель і приватних будиночків, храм немовби вказує нам на вищість духовного над земним, але водночас органічно зберігає самість людського і впевнено кличе і веде до Небесного. Сьогодні тут храмове свято. І не тільки. Цього сонячного ранку зібралися парафіяни і гості, щоб привітати настоятеля із 35-річчям його служіння в священному сані.

«Багато це чи мало ?»- звернувся на проповіді до парафіян протоієрей Миколай Храпач, який очолив святкову Літургію. «Для декого, можливо, це ціле життя. Господь дав можливість отцю Василю присвятити ці роки служінню Богові. Його священицький шлях наслідує шлях святих апостолів Петра і Павла, на честь яких освячений цей храм. І неписьменний Петро і високоосвічений Павло,були покликані Богом і пішли за Христом. І отець Василь роки свого служіння ніс віру Христову до людей.» І тоді коли влада забороняла проповідувати, і тоді, коли тисячі людей потягнулися до Церкви. Протоієрей Миколай Храпач тепло привітав всіх зі храмовим святом, а настоятелю вручив орден святителя Миколая Чудотворця, яким отця Василя за 35-літнє служіння нагородив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. «Многії літа» співала вся церква. «Коли (ми з отцем Василем) тут освячували місце, він сказав: «побудую тут храм»,- розповідає протоієрей Миколай Храпач. І через декілька років з Божою поміччю постав храм.

«Наш храм освячений Святійшим Патріархом Філаретом…Тепер тут є вже все, що необхідно для Богослужінь», - із нотками гордості говорить настоятель. Він тримається дещо в стороні, здається його не хвилюють амбіції і людський поговір. Він твердо стоїть на головному, не розмінюючись на дрібниці. Худорлявий, високий, інтелігентний, радо зустрічає гостей на ганку церковного будиночку, і трішки скидається на простого вчителя. Неймовірно вражає творча різнобічність священика. Він складає пісні, творить картини, проповідує слово Боже, пише наукові праці, працює на будівництві церкви. Говорить неквапно, неголосно, і в храмі, що наповнений людьми, стоїть тиша. Люди з повагою до нього, до його авторитету і духовного досвіду, прислухаються до слів, що їм говорить священик, і розмірковують про власне життя. Можливо це особливий плин «периферійного» часу, а можливо це особлива атмосфера спілкування священика з людьми, який наставляє свою паству і непомітно підштовхує людину до власних нових кроків на духовному шляху.

На храмове свято прийшли багато віруючих, завітав Хорольський міський голова Ігор Володимирович Свиреденко, з’їхалися священики- ієрей Олександр, ієрей Василь Ліпший, протоієрей Володимир Пипко, яким показав шлях священичого служіння протоієрей Василь Симулик. «Я виріс в Хоролі, ще коли навчався в Московському університеті, то приїжджав на канікули і приходив до отця Василя і саме він вплинув на моє рішення вже пізніше стати священиком, - просто, як прийнято на парафії, говорить отець Володимир.

Церква завжди залишається з людьми у їхніх земних турботах, але спрямовує і підносить до Бога людську природу. «В церкві невидимо перебуває Дух Господній, бо де б людина могла полегшити свою душу, очистити її, як не в храмі», -говорить настоятель Петро-Павлівської церкви отець Василь Симулик. «Господь створив Церкву, а апостоли передали її нам…якщо будете мати добрі діла , якщо буде любов поміж вами, тоді Господь буде взирати на нас Своїм милостивим оком. А ми з вами зробили добре діло, тож нагорода належить не тільки мені, але і всім нам. Наш храм дає нам дороговказ, як нам жити, і наше діло ввійде в історію, і нас будуть згадувати як першопроходців.» 

Олександр Ільченко