На другий день Пасхи, у Світлий понеділок, на соборній Літургії радісно і піднесено величали віруючі Воскреслого Христа, молилися щоб Господь, заступництвом великомученика Юрія Переможця, дарував людям світлі пасхальні дні, мир світові, долю Незалежній Україні. По закінченні настоятель виголосив проповідь, привітав присутніх з Великоднем – «святом із свят і торжеством із торжеств – великою радістю для християнина». Це « перемога життя над смертю. Смерть назавжди знищена, тепер смерть ми називаємо успінням, сном і коли помираємо, ми відходимо до Бога…Велика наша радість», - сказав священик, - «…і нехай же такою великою буде і любов до нашого Спасителя, що воскрес із мертвих і нам дарував вічне життя.»

Цього дня зійшлися парафіяни та гості Свято-Покровської церкви ще і для того, щоб привітати з 60-річчям настоятеля храму протоієрея Миколая Храпача. Присутнє духовенство привітало протоієрея Миколая Храпача з днем народження, який цього року випав на святкові дні. Протоієрей Вячеслав Рукас зачитав указ Святійшого Патріарха Філарета про відзначення отця Миколая церковною нагородою Української Православної Церкви Київського Патріархату - Орденом  Святого  Володимира ІІ ступеня з нагоди його 60-річчя. З ювілеєм вітали отця Миколая представники громадських та політичних організацій - голова Полтавської обласної організації «Просвіта» п.Микола Кульчинський, голова спілки художників України Юрій  Самойленко, п. Тарас Пустовіт, Голова УНП Сергій Соловей, представники релігійних громад, священики та  віруючі, які завітали на свято з інших парафій міста  та області. До ювілею було приурочено видання фотоальбому «Бог і Україна у серці моїм».  Тарас Пустовіт розповів присутнім про нову книгу, в якій зримо окреслино віхи життєвого шляху священика Миколая Храпача.

Великоднім віночком віршів і пісень та побажаннями довголіття, діти недільної школи при Свято-Покровській церкві, обрамили привітання з Христовим Воскресінням парафіянам та гостям, а настоятеля і з ювілеєм.

У своїй автобіографії протоієрей Миколай Храпач зазначає, що народився 4 травня 1953 року в родині Івана та Катерини Храпач в с. Кілочки Зіньківського району Полтавської області. Коли йому виповнилось 7 років вступив до 1 класу Першотравневої 8-річної школи. У 9 та 10 класах навчався в середній школі с. Комиші Охтирського району Сумської області. Село де він народився було поруч з Сумською області. Навчався на відмінно та добре. Після школи перед ним постав вибір подальшого навчання. За порадою батьків, в 1970 році, він вступив до Донецького медичного інституту. Медична наука дуже сподобалась молодому студенту і він успішно скінчив інститут набувши професію лікаря гігієніста, епідеміолога. Після закінчення ВУЗу в 1976 році був направлений на роботу лікарем-епідеміологом в Липово-Долинський район Сумської області. Через рік був переведений на роботу до м. Полтави де працював у різних медичних установах. Працював лікарем-епідеміологом, лікарем з гігієни праці та довіреним лікарем ЦК профспілки робітників нафтової та газової промисловості по Полтавській області.

 Під час перебудови був активним учасником відродження України та Української Церкви. Був членом Народного Руху України, членом товариства «Рідне слово», згодом членом товариства «Просвіта». Влітку 1990 року був обраний головою Полтавського крайового Братства св. Андрія Первозваного, а згодом старостою першої в Полтаві (після розпаду СРСР) громади Української Автокефальної Православної Церкви, яка була зареєстрована як Свято-Покровська церква.

6 червня 1992 року в Трапезному храмі Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва митрополитом Чернівецьким і Буковинським Данилом був рукопокладений в сан священодиякона, а 28 липня цього ж року в день Святого рівноапостольного князя Володимира Блаженнійшим Митрополитом Київським Філаретом рукопокладений в сан священика і призначений настоятелем Свято-Успенської церкви м. Полтави.

19 листопада 1993 року указом Святійшого Володимира Патріарха Київського і всієї Руси-України призначений секретарем єпархіального управління по Полтавській області.

В 1997 році вступив до Київської духовної семінарії, яку успішно закінчив в 2001 році. Отець Миколай проповідує євангельські істини на телебаченні, в газетах і часописах.Протоієрей Миколай Храпач був ініціатором відродження і головним редактором часопису «Полтавські єпархіальні відомості», який почав видаватись з 1994 року, а згодом і його газетного варіанту. В 2002 році з його ініціативи було створено інтернет - сторінку Полтавської єпархії редакцію якої він же і очолив.

30 липня 2003 року указом архієпископа Полтавського і Кременчуцького Євсевія, в зв’язку з будівництвом собору, призначений настоятелем Свято-Успенського кафедрального собору м. Полтави.

6 жовтня 1996 року в день освячення Свято-Покровської церкви за Божественною Літургією Святійшим Філаретом Патріархом Київським і всієї Руси-України нагороджений хрестом з прикрасами та митрою за активну участь у будівництві Свято-Покровської церкви.

20 серпня 1996 року указом Святійшого Філарета Патріарха Київського і всієї Руси-України призначений настоятелем Свято-Покровської церкви м. Полтави за сумісництвом.

За  заслуги  перед УПЦ Київського   патріархату  та за заслуги з відродження духовності в Україні він  нагороджений орденами  Святого Архистратига Михаїла,Святого рівноапостольного князя Володимира, Святого Миколая Чудотворця., Святого Юрія

Переможця , Христа Спасителя. 22 липня 2008 року Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня».

Він також нагороджений грамотами Полтавської обласної державної адміністрації, Обласного  відділу  охорони здоров”я, Народного Руху України, Всеукраїнського товариства «Просвіта», та іншими нагородами.

За безпосередньою участю о. Миколая на Полтавщині було зареєстровано більше 50 парафій. З благословенні керуючого єпархією Святійшого Патріарха Філарета було освячено більше 20 храмів. Але найбільшим своїм надбанням протоієрей Миколай Храпач вважає будівництво Свято-Успенського кафедрального собору та Свято-Покровської церкви в м. Полтаві. Будівництво проводилось за його активної участі починаючи від виділення земельних ділянок, розробки проектної документації та власне будівництва обох храмів.