26 листопада  у  Свято-Покровській  церкві  було  відслужено  молебін перед  іконою  Святого преподобного  Стіліаноса, яку  напередодні після  Божественної  Літургії  було освячено.  Священники нашої  церкви  молились  за  здоровя  дітей. Ікона  була  привезена  з  Кіпру.  Святий  Стіліан  є  покровителем  дітей  та  отроків.  Отож  тепер  перед  цією  іконою  моляться  наші  молоді  парафіяни  за  своїх  дітей.  Святий  Стіліан народився в Андріанополі, Пафлагонія в багатій сім'ї. У ранньому віці приєднався до пустинників-відлюдників, щоб очистити свою душу пильнуванням і молитвою. На відміну від більшості інших відлюдників, він, проте, не пішов від суспільства в цілому, вважаючи за краще ходити в народ, щоб робити добро, а потім повертався в свою маленьку печерку для відпочинку і молитовного подвигу. Згідно з переказами, одної ночі, будучи на молитві, святий сподобився Божественної  присутності, він здобував благодать Духа Святаго. Приймаючи людей, що потребували поради і втіхи, він поклав руку на страждаючу дитину, зробивши те, чого не наважувався робити раніше. Він відчув силу Господню, яка вийшла з нього через цю руку на дитя, яке зцілилося. З тих пір до святого Стіліана пішли страждущі, молоді і старі, зі всієї округи.  Його печера притягувала хворих і багато з них негайно отримували зцілення не над силу людську, але через святу Віру, навіть у випадках, коли не було жодних надій. У той час святий Стіліан присвятив себе перш за все дітям, що не лише страждали фізично, але і потребували духовного оформлення. Сім'ї зі всіх верств суспільства довіряли святому Стіліану виховання своїх дітей. Тих що мали потребу було так багато, що йому довелося шукати більше приміщення і звати на допомогу своїх друзів-відлюдників. Мабуть, це був перший в світі дитячий сад куди матері без страху могли помістити своїх дітей, щоб спокійно зайнятися іншими домашніми справами. Святий Стіліан став заступником дітей. За переказами, одна молода жінка допомагала йому, але не могла народити свого дитяти.  Невдовзі  ця жінка завагітніла, чоловік на радощах розповів про це всій окрузі, так що до великого відлюдника, чия віра в істину стала родючою, стала стікатися безліч неплідних жінок. За переказами, до нього підступав багато хто з пропозицією отримати вигоду з його талантів, але всім цим людям він давав одну відповідь про те, що за всі його дари йому було сплачено авансом, коли благодать Духа Святаго зійшла на нього. Він посміхався, коли вони відходили від нього. Він дожив до глибокої старості, і був похований, його обличчя сяяло світлом Господнім і було усміхненим. Ім'я  Стіліан (греч. "стовп") походить від дієслова "стілоно", що означає "укріплювати", "підтримувати" здоров'я дітей. На іконі святий зображається таким, що тримає на руках немовля. Пам'ять святого Стіліана святкується 26 листопада.