У понеділок у християн всього світу починається Страсна седмиця - останній тиждень перед Великоднем, коли вони згадують хресні страждання Христа.

Православний світ вступає в останній тиждень перед Світлим Воскресінням Христовим. Цей тиждень отримав назву Страсний. Він присвячений спогадам останніх днів земного життя Ісуса Христа, його страждань і смерті.

У ранньохристиянських общинах протягом цих семи днів віруючі повинні були їсти тільки суху їжу, уникати розваг, припиняти роботу та справи в судах, звільняти в'язнів.

Всі богослужіння Страсного тижня послідовно "відтворюють" останні дні життя та страждань Ісуса Христа. Кожен день Страсного тижня називається "великим"

Страсний тиждень, названий так у пам’ять про останні дні земного життя, страждання і хресну смерть Ісуса Христа, розпочинається у православних християн з понеділка. У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосифа, якого заздрісні брати продали в Єгипет за 20 срібняків, сказавши батькові, що його розірвали дикі звірі. оміркований і великодушний Йосиф розглядається як праобраз зрадженого за 30 срібняків Христа

Зазвичай саме у понеділок Страсної седмиці служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. Миро - це особлива суміш 50 речовин на основі оливкового масла, запашних трав та смол. Миро вважається святинею, зберігається у вівтарі і використовується в таїнстві Миропомазання, що завершує таїнство хрещення, а також при освяченні нових престолів храмів. Готується миро лише раз у році - з понеділка по середу Страсного тижня, у четвер освячується.

Миропомазання відомо ще зі старозавітних часів: миром помазувались пророки, первосвященики та царі, а також скинії (курені, де тимчасово могли відбуватися богослужіння). Миро багаторазово згадується в Новому Завіті. Саме жінки-мироносиці, які прийшли до гробу Ісуса Христа, удостоїлися першими дізнатися про те, що Христос воскрес із мертвих.

У богослужінні Великого Понеділка згадується старозавітний патріарх Йосип Прекрасний, який був проданий братами до Єгипту. Він виступає праобразом Ісуса Христа, який страждає.

У вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком, а первосвященики та старійшини хотіли напасти на Нього, але не наважувалися. Великий Вівторок згадується викриття Ісусом фарисеїв та книжників, а також притчі, які Він розповідав у Єрусалимському Храмі.

Велика середа - день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день особливо згадується одна євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа хитрістю і вбити Його, в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна “грішниця” вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тим самим, як сказав Христос, вона приготувала Його до поховання. Тут же в душі Юди народився злочинний намір видати беззаконній раді свого Вчителя.

Тому в церковній службі в середу Страсної седмиці прославляється “грішниця” і засуджується зрада Юди. У цей день на вечірній службі всі віруючі намагаються висповідатися.

Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем - Великі четвер, п’ятниця та субота. У кожний з них на службах читаються уривки з Євангеліє, що розповідають про страждання Христа, здійснюються особливі обряди і молитви. Храми в ці дні переповнені парафіянами.

У четвер віруючі згадують становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових - євхаристії (від грецького “подяка”).

Ввечері в усіх  храмах   згадують  страсті Господні ,  читаються  12  єванглій Святих Страстей Господа  нашого Ісуса Христа

Велика п’ятниця – найскорботніший день церковного року, тому що саме у п’ятницю Ісус був розіп’ятий і помер на Хресті, спокутуючи людські гріхи. В цей день у храмах встановлюють для вшанування Плащаницю., яка  символізує покладення  до  гробу  Ісуса Христа.

У суботу, згідно з вченням Церкви, згадують поховання Ісуса, перебування Його тіла в труні та зішестя в пекло для сповіщення перемоги над смертю. Богослужіння цього дня починаються дуже рано, триває до кінця дня та переходить в урочисту пасхальну заутреню.

У ці дні віруючим пропонується строгий піст “заради Страстей Христових”, які Він зазнав за гріхи людства. Окрім того, посиленим постом православні намагаються гідно підготувати себе до зустрічі Світлого Христового Воскресіння.